Про перший львівський тролейбус і те, як з роками змінювався та розвивався цей громадський транспорт, розповів інженер «Львівелектротрансу» Дмитро Янківський, пише “lviv-future“.
Перший громадський транспорт у Львові з’явився ще у 18-му столітті. З того часу він активно розвивався. Спочатку львів’яни користувалися кінними омнібусами і трамваями. Наприкінці 19-го століття у місті відкрили електричний трамвай, а потім з’явилися звичні для нас тролейбуси та автобуси. Варто також згадати, що у Львові недовго діяв перший міський рейковий автобус в Україні. Щоправда пройшло лише шість місяців, як його довелось закрити через значні збитки. Більшість зі згаданих видів громадського транспорту користуються великою популярністю у Львові і в наш час. Зокрема, цікавою є історія львівського тролейбусу.
А 70 років тому, 27 листопада 1952-го року перший тролейбус, наповнений людьми, виїхав від площі Міцкевича і прямував до головного вокзалу.
Цікаво, що цей громадський транспорт міг з’явитися у місті понад сто років тому. Відомо, що у 1909-му році Йозеф Томицький, який був директором Львівського трамвая, запропонував збудувати лінію «безрейкового електричного омнібусу» замість трамвайної лінії на Високий замок. За проєктом Томицького, тролейбусні лінії до Високого замку мали пролягати сучасними вулицями Героїв Майдану, Стрийською до Стрийської рогачки, а також Богданівкою до Городоцької рогачки. На думку керівника Львівського трамвая, будівництво тролейбусної лінії було вигіднішим, ніж прокладання трамвайної колії, з огляду на складний рельєф траси. Але електрична комісія не прислухалася до пропозиції Йозефа Томицького, і наполягла на зведені трамвайної лінії.
Можна сказати, що трамвай і тролейбус є ровесниками. Проте важливо розуміти, що трамвай розвивався набагато швидше, ніж тролейбус. Першим, хто винайшов тролейбус, був німецький інженер Вернер фон Сіменс. У 1881-му році винахідник створив саморухомий електричний екіпаж «Електромот». Цей транспорт отримував живлення від двохдротової мережі, по дротах якої їхала спеціальна роликова каретка, з’єднана із двигуном транспорту. Перший тролейбус їхав у середмісті німецької столиці, а довжина лінії становила менше одного кілометра.
Через два десятки років тролейбус став повноцінним громадським транспортом у деяких містах Європи. Зокрема, у швейцарському місті Вільньов на початку 19-го століття збудували першу тролейбусну лінію. Також тролейбусні лінії діяли в Чехії, Відні, Гмюнді і Братиславі. Але трамваї тоді були більш розвинутим транспортом. Так, на Буковині був свій електричний трамвай. Натомість тролейбуси у великих містах вважали занадто новітнім транспортом. Тому перевагу надавали трамваям.
Після Першої світової війни ставлення до тролейбусів змінилося. В Європі почали активно розбудовувати тролейбусні лінії. Відтак в польському місці Познань першу тролейбусну лінію збудували у 1930-му році. А на території України тролейбуси почали їхати у 1935-му році в Києві. Через кілька років такі лінії відкрили в Чернівцях. Планувалося запустити тролейбуси і у Львові до кінця 30-х років минулого століття. Але Друга світова війна перекрила ці плани.
У 1947-му році був розроблений перший радянський Генеральний план щодо розвитку Львова. Там було передбачене спорудження двох тролейбусних ліній. Одна з них мала вести у напрямку головного вокзалу і Скнилівського литовища, а інша – по вулиці Стрийській до місцевого автобусного заводу. Для того, щоб запустити у місті тролейбус, спочатку необхідно було демонтувати трамвайну лінію. Демонтаж відбувся у 1951-му році. І нарешті навесні 1952-го року міська влада Львова отримала необхідні кошти для будівництва першої тролейбусної лінії.
Оскільки тролейбус був новітнім транспортом для Львова, у місті почалося спеціальне навчання водіїв, які б надалі могли керувати цим громадським транспортом. Ось яке оголошення містилося в газеті «Вільна Україна» за 3 червня 1952-го року: «Управління львівського трамвая оголошує набір шоферів із трирічним стажем у школу водіїв тролейбуса»
Спеціальне навчання проводили у Києві.
Наприкінці жовтня того ж року закінчилося будівництво тролейбусної лінії у напрямку площі Міцкевича та головного вокзалу. А на території трамвайного депо №1 збудували цех для обслуговування і ремонту міських тролейбусів.
Тролейбуси МТБ-82 для Львова були виготовлені під замовлення на заводі імені Урицького. Перший тролейбус до міста прибув 8 листопада. Приблизно через 20 днів транспорт почав возити пасажирів. Водієм першого львівського тролейбусу був Іван Троян, який раніше працював на трамваї. Спочатку депо тримали п’ять тролейбусів. Відтоді «рогатий» транспорт почав активно розвиватися.
У 1960-му році у Львові функціонували аж сім тролейбусних маршрутів. Всього у місті було 60 тролейбусів. Загальна довжина ліній становила 40 кілометрів. У трамвайному депо ставало все менше і менше місця для зберігання і утримання тролейбусів. Тому у Львові вирішили збудувати нове тролейбусне депо. Будівництво нового депо завершилося у 1964-му році. Вулицю, на якій воно знаходилося, перейменували на Тролейбусну.
У 1960-х роках завод імені Урицького більше не випускав тролейбуси МТБ-82. Вони вже вважалися застарілими. Завод почав виробляти нову модель транспорту – ЗіУ-5. Але нові тролейбуси не були вигідними для Львова через складний рельєф міста. Тому Львів почав закупляти тролейбуси «Київ-4» у Київського заводу імені Дзержинського.
Згодом тролейбуси почали виготовляти і на Львівському автобусному заводі. Так, у 1963-му році на міські вулиці виїхав тролейбус ЛАЗ-695Т, також відомий як «Дружба». Його виготовляли не тільки у Львові, але й на Київському і Одеському заводах.
Пізніше до Львова приїхали чеські тролейбуси моделі Skoda 9Tr15. Вони поступово замінили старих «рогатих». Наприкінці 1970-х у львівському парку тролейбусів можна було побачити лише чеські «дев’ятки». Одні тролейбуси були дводверними, а інші – тридверними. Транспорт, який позначався парними номерами, був пофарбований у жовтий колір, а непарні машини – у червоний колір.
Тролейбуси Skoda 9Tr15 їхали вулицями Львова більше 30-ти років. Дуже мало таких машин їхало містом на початку 2000-х.
У 1984-му році до Львова приїхали нові тролейбуси моделі Skoda 14Tr. Вони мали свої переваги, адже завдяки своїй тиристорно-імпульсній системі керування електроприводом споживали значно менше електроенергії. Крім того, ці тролейбуси є досить простими в обслуговувані. Тому не дивно, що їх можна побачити на дорогах Львова і сьогодні.
Через економічну кризу у 1990-х не було можливості постачати машини з Чехії до Львова. Тому місто почало закупляти тролейбуси «Київ-11» і «Київ-11у», які виготовляли на Київському електроавтотранспортному заводі.
У 1993-му році у Львові збудували перший тролейбус на основі кузова автобуса ЛАЗ-52521. А наступного року модель тролейбуса ЛАЗ-52522 запустили у серійне виробництво. До 2006-го року у Львові було 47 таких тролейбусів. Але цей транспорт був не дуже надійним.
Впродовж 90-х у Львові з’явилася ще одна тролейбусна лінія. На ній запустили маршрут за номером 24.
У 2006-му році місто отримало нові низькопідлогові тролейбуси, які спроєктували і виготовили у Львові. А через два роки львівський тролейбусний парк заповнили два нові тролейбуси «Богдан Т601», виготовлені в Луцьку.
Більш сучасні тролейбуси моделі Electron-T19 з’явилися у 2014-му році. Сьогодні у Львові є чимало таких тролейбусів. Так, станом на вересень 2020-го року місцеве комунальне підприємство «Львівелектротранс» отримало 50 нових одиниць цієї моделі.
За роки існування тролейбусної лінії у Львові відбувалися як значні, так і незначні зміни. Були моменти, коли місцеве тролейбусне господарство зазнавало збитків і потребувало покращень. Все ж, незважаючи на постійні перешкоди, львівські тролейбусники продовжують працювати, щоб покращити транспортну інфраструктуру міста.
