В четвер, 2 березня 2017 року, в приміщенні Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України, відбулося відкриття виставки художніх робіт талановитої мисткині Дани Виноградової під назвою “Буремна Україна”.
Кілька десятків графічних аркушів та живописних полотен, виконані у різних стилях, проте об’єднані єдиною темою – це авторське бачення війни, бачення світу українського воїна, котрий сьогодні захищає українську державність, його думок та переживань такими, які вони є, без прикрас. Адже авторка виставки, незважаючи на молодий вік, знає про війну не з випусків новин.
“”Буремна Україна” – це виставка молодої, креативної художниці Дани Виноградової, активної учасниці всіх буремних подій, від Майдану до АТО і сьогодення включно. Для нашого музею це уже стала, добра кількарічна традиція — представлення до річниці Майдану виставок митців, які показували свої роботи безпосередньо з зони бойових дій, але переважно це були роботи фотохудожників, які показували світлини, зроблені під прицілом фотокамер. Тобто їхнє обличчя війни було реалістичним. Обличчя війни представлене Даною Виноградовою показує глибоке асоціативне переживання художниці через образи в яких вона полемізує з такими художниками як Франциско Гойя, Ієронім Босх про жахіття війни. І недаремно частина робіт показує жіноче обличчя війни – складне, багатогранне, неоднозначне і, разом з тим, глибоко символічне” , – сказав заступник директора з музейної та наукової роботи Музею етнографії та художнього промислу Андрій Клімашевський відкриваючи виставку.
Основною метою виставки є привернення уваги до проблеми демобілізованих з війська бійців, які повернулись додому з війни, та з яких війна все ще не повернулась. Ілюстрації внутрішнього світу українського воїна, його думок та переживань
“Наша історія є не трагічною, а з епохами героїзму. І, на жаль, ми сьогодні переживаємо таку епоху, хоча краще б її не було. І не хотілося, щоб наш героїзм проявлявся у війні, адже в нас є поприща де проявитися. І сьогодні ця виставка — це унікальна фіксація часу. Не фотографічна, не камерами, а відчуттями людини, яка внутрішнім світом пережила та побачила ці трагедії. Тому, коли вдивляєшся в ці роботи, то бачиш, що вони всі переповнені жагою до життя через ті трансформації, які подає автор. В той же час дана експозиція, це своєрідна тактика — залучити всіх хто знає та бачить оце все, доторкнутися через ці образи до героїзму у боротьбі за нашу землю” – зазначив директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк.
Дана Виноградова народилась у місті Хмельницькому 1985 року. Художню освіту здобула у Хмельницькому національному університеті. Її шлях у національно-визвольній боротьбі розпочався під час революційних подій 2013-2014 років на Майдані, продовжився на сході України. Дана Виноградова – громадський активіст, волонтер, член Центрального проводу «Правого сектору» та боєць Добровольчого Українського Корпусу.
“Словами я не скажу більше, ніж скажуть самі роботи. Після того, що ти переживаєш пензель, напевно, це є дивний засіб, який може дати повне право тобі говорити правду. Жодне слово, жодна мова не може переказати емоції в повній мірі так, як може переказати картина. І тому я обрала саме цей вид мистецтва, оскільки він може передати та зафіксувати ці емоції в історії і переказати майбутнім та сучасним поколінням те, що відчувають зараз люди. Люди, які зараз на фронті, люди — які на цивільній Україні, люди, життя яких перекреслила війна. Кожна робота на виставці спонукає, когось — до ненависті до ворогів, когось – до захисту своєї держави, свого дому, свого народу і нації. Багато з представлених тут картин констатують біль, жах, який в Україну несе війна, який несе в Україну окупант, щоб люди зрозуміли, з яким жахом вертається кожен воїн, усвідомили, що з цим жахом вони, вертаючись додому живуть та щоб люди підтримали тих воїнів і не були байдужими”, – сказала Дана Виноградова відкриваючи виставку.
Дана пішла на війну у червні 2014-го разом з чоловіком, однак в різні батальйони. Аби дійсно воювати, а не перейматися один за одного. Там вона пережила страшну контузію. Тоді від граду осколків крупнокаліберної 120 міліметрової міни її врятувала стіна будинку, та вибухова хвиля таки накрила. А за кілька місяців контузія відгукнулася: у жінки зупинилися внутрішні органи. Врятували лікарі Дніпра. Тепер Дана малює те, що пережила сама.
“На мій погляд мистецтво повинне мотивувати, спонукати до діяння чогось доброго, правильного і коли є загроза втратити своє, або що воно занепаде, то в такому випадку мистецтво повинно мотивувати до захисту, збереження та оборони свого. І такий вид мистецтва, як живопис теж повинен мотивувати до боротьби, особливо в час коли у країні йде війна. Дивлячись на ці твори ти дійсно розумієш стан речей і це спонукає до дії кожного на своєму поприщі”, – прокоментував голова львівського обласного осередку НВР «Правий сектор» Тарас Бобанич (псевдо «Хаммер»).
У роботах, що увійшли до експозиції, автор втілила ряд думок та вражень, які неминуче віднайдуть відгук у серцях небайдужих глядачів.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
