Монастир Святої Бригіди у Львові був споруджений у 1614 році з дозволу Львівського архієпископа і за кошти благодійниць Анни Фастковської й Анни Порадовської. У ньому розташовувався конвікт для дівчат зі шляхетських родин.
Монастир закрили у 1782 році. На той час там жили 30 черниць. Австрійська влада, що прийшла замість польської адміністрації, почала облаштовувати тюрми у конфіскованих монастирях Львова. Так жіночий монастир перетворили на чоловічу в’язницю “Бригідки” (від 1785 року). Тут досі відбувають покарання ув’язнені, відтак, це найстаріша чинна в’язниця Львова.
В’язницю перебудували у стилі ампір у 1840-х роках. У 1875 році тут перебували 1468 в’язнів. Майже 200 з них відбували покарання за вбивство. У 1902 році у тюрмі відбувся бунт в’язнів, які вимагали пом’якшення режиму утримання. Адміністрація лібералізувала тюремний режим, тому у кримінальному світі в’язниця отримала назву “Америка“.
У 1918-1939 роках, під час перебування західноукраїнських земель у складі Польщі, тюрма була однією із найбільших у краї. У її дворі виконували смертні вироки.
З початком Другої світової війни Львів окупували радянські війська. Встановлена у вересні 1939 року радянська влада далі використовувала “Бригідки” під тюремне приміщення. Офіційно в’язниця отримала назву “Тюрма № 4“.
Наприкінці червня 1941 року під час відступу з міста більшовики масово розстрілювали в’язнів у львівських тюрмах і підпалили в’язницю.
Станом на 10 червня 1941 року у в’язниці №4 знаходилось 706 “в’язнів”. В опублікованому списку розстріляних 24-28 червня 1941 року – 324 особи.
У свідченнях від 5 липня 1941 року йдеться: “У тюрмі „Бриґідки“ при вул. Казимирівській кількість трупів невідома. Тільки на подвір’ї земля свіжо зрушена на великому просторі, де теж, мабуть, лежать маси трупів“.
Згадує письменник, діяч ОУН Богдан Казанівський:
“У травнi 1941 р. мене перевели до в’язницi „Бригiдки“ у Львовi. Тут було бiля 13 тисяч в’язнiв. З початком бомбувань 22 червня 1941 р. у коридорах замiсть одного стражника поставили 5. Цього ж дня почали викликати з камер в’язнiв, заводили до пивниць, звідки лунали пострiли. Вiкна моєї камери були бiля входу до пивниць. Весь день i нiч там тривали розстрiли. Вночi на понедiлок сторожа покинула в’язницю. Ми почали виламувати дверi, декому вдалося вибратися на подвiр’я. Таких на ранок у вiвторок набралося до 100. З вiкна камери я бачив, як сторожа НКВД увiйшла головним в’язничним входом на подвiр’я i розстрiляла бiльшiсть з них, а решту повернула до камер. У середу на розстрiл викликали i мене. Сказав, що на таке прiзвище у камерi нiкого немає. Коли ж прийшли вдруге, сказав, що того чоловiка викликали попереднього дня, а мої документи забрав якийсь енкаведист. Так я врятувався до суботи. Зi 100 в’язнiв у камерi залишилося 12.
Запам’ятався такий факт. У в’язницi утримували родину з батька, матерi i двох дiтей. Коли їх викликали на розстрiл, мати благала хоч дiтей помилувати, але були розстрiлянi всi.
Коли у пивницi не залишилося мiсця для трупiв, на подвiр’ї викопали яму десь метрiв 10х15. В’язнiв ставили для розстрiлу по краях, i вони самi падали додолу. Увесь цей час нам не давали жодної їжi. Багато людей збожеволiло.
У суботу почулися вибухи артилерiї, обслуга залишила в’язницю. За короткий час з’явилися озброєнi короткою зброєю люди, якi виявилися українськими нацiоналiстами, i звiльнили уцiлiлих в’язнiв. Коли я виходив, то хотiв заглянути до забитого дошками вiконця пивницi, але український охоронець порадив не робити цього, бо там повно трупiв. Проходячи по свiжонасипанiй на подвiр’ї землi, вiдчув, що пiд нею людськi тiла. Стiни на подвiр’ї мали скрiзь слiди кровi”.
http://youtu.be/8SrcxiTPLV0
На Янівському цвинтарі біля поля № 55 є братська могила – невідомих жертв тюрми “Бригідки”.
Під час німецької окупації у 1941–1944 роках будівля пустувала. Її відремонтували з приходом “других совітів”. У повоєнний час у “Бригідках” виконували смертні вироки. Засуджених розстрілювали у підвалі пострілом у потилицю з малокаліберної гвинтівки. Розстріляних таємно ховали за містом. Наприкінці 1980-х розстріли припинили, а вхід до “розстрільного підвалу” замурували.
Тепер у “Бригідках” – слідчий ізолятор №19.
Адреса – вулиця Городоцька, 24.
Джерело: Територія терору, Центр міської історії, Львівське товариство “Пошук”, Narodowe Archiwum Cyfrowe.
