Готель “Брістоль” у Львові має довгу та бурхливу історію.
Початком майбутньої імперії був ресторан Зигмунта Ценгута , відкритий 1894 року.
Згодом, на початку XX ст., у будинках № 19–21 на вул. Карла Людвіга (нині пр-т Свободи), споруджених в середині XIX ст., було відкрито готель, як у майже всіх будівлях непарного боку вулиці.
З кінця ХІХ ст. до 1939 року сучасна центральна вулиця Львова має особливе значення – це своєрідна головна артерія тогочасного міста.
Вигідне розташування на головній вулиці, поміркована вартість номерів — від 2,40 до 10 корон — гарантували власнику успіх.
Винахідливість власника була безмежною: десь в глибині готелю працювала “фабрика пуделок”, продукуючи упаковки до всього, що можна було тут купити – а послуг справді вистачало…
Зигмунт Ценгут разом із дружиною, яка активно сприяла розвитку справи, на поч. XX ст. відкрили готель “Савой” у середмісті (на розі вул. Галицької-братів Рогатинців), зробили ресторацію “Брістолю” однією з найбільших у місті, впровадили одну з перших регулярних вар’єте програм у Львові.
На вул. св. Мартина З (нині вулиця Жовківська) Ценгут обладнав підприємство під назвою “Парова пральня Ценгута”, що вповні задовольняло потреби готелю.
Винахідливий підприємець Зигмунт Ценгут використовував всі можливості, що дарував час та фінансовий стан.
У будинку №19 десять місяців на рік працював театр “Розмаїтості” — театр-вар’єте з 14-денною змінною програмою.
Беручи до уваги розташування готелю поряд з єврейською дільницею (вул. Різницька-нин.вул.Наливайка), З. Ценгут запровадив в будинку № 21 кошерний ресторан.
Від 1930 і до 1939 рр. в цьому будинку працював дансинг-бар “Palais de Dance-Bristol” з нічними розважальними програмами, один з найбільш популярних у передвоєнному Львові.
Під час німецької окупації (1941-1944 рр.) готель продовжував свою роботу, ресторан з пивним баром у ті часи користувались неабиякою популярністю.
Після війни ще кілька років офіційною назвою лишався “Брістоль”, оскільки перейменували головну вулицю і вона стала вулицею 1 Травня, готель з рестораном також отримали назву “Першотравневого”.
У повоєнні роки в приміщеннях першого поверха розташували годинникарську майстерню та перукарню.
Нині перші поверхи орендовані приватними підприємствами.
Використані джерела :
