Духовне життя трипільського суспільства завжди викликало інтерес дослідників. Безліч артефактів трипільської культури, отриманих під час археологічних досліджень, свідчить про надзвичайно високий рівень цивілізації мідного віку, що знайшло відображення у сакральному світі, створеному трипільцями.
Здебільшого проблематикою біноклеподібних посудин дослідники не займалися, проте у працях, присвячених духовній культурі трипільського населення, це питання завжди перебувало на одному з найперших місць.
Новий напрям у вивчені духовних проявів трипільської культури започаткований і здійснюється у працях Т.Ткачука, присвячених здебільшого знаковій системі Трипілля.
Серед розмаїття ритуального посуду привертають увагу біноклеподібні посудини. Цей різновид посуду є особливою формою культової кераміки трипільського населення, який став широковідомим після розкопок В. Хвойки в Середньому Придніпров’ї на поселеннях поблизу с. Трипілля, Верем’я та Щербанівка.
Біноклеподібні посудини мають вигляд двох циліндрів з поставленими на них угорі та внизу конічними чи напівсферичними чашами, з наскрізними отворами або без них. Крім біноклів (подвійних посудин) відомі знахідки „моноклів“ та „триноклів“ .
У фондах Львівського історичного музею зберігається дев’ять біноклеподібних посудин: шість з Тернопільщини (одна з Бучача, дві з Більча Золотого, одна із Заліщик, дві з Голіградів), три з Івано-Франківщини (дві з Назвиська, одна з Городниці). Чотири посудини виставлені в експозиції Відділу Археології Львівського історичного музею.
Однією з найцікавіших посудин, що привертає увагу своїм декоруванням та моделюванням, є бінокль знайдений пiд час археологічних розкопок на поселенні біля с. Бучача, Тернопільської обл. Вражають різноманітні орнаментальні композиції, виконані на посудині біхромним розписом (темно-коричневою фарбою на світло-жовтому тлі) у формі хвилястих ліній та зиґзаґів.
Інша біноклеподібна посудина, збережена лише частково, захоплює своїм орнаментом, який виконаний темно-коричневою та чорною фарбами у вигляді скісних паралельних ліній та поздовжніх дуг, що нагадують зображення півмісяця. Найяскравіша посудина знайдена поблизу с. Незвиська Івано-Франківської обл. належить до невеликої кількості видів ритуального посуду трипільського населення, сформована з трьох чаш і має назву „тринокль“. Дослідники в ритуальній посудині вбачають символ сім’ї: батька, матір та дитину.
На сьогоднішній день украй важливо визначити, коли достеменно і яким дослідником археологічні пам’ятки знайдені, позаяк передані в Музей здебільшого в 1940 р., коли археологічні збірки різних музеїв Львова були об’єднані в одну загальну збірку в ЛІМ. Процес передання не завжди здійснювався кваліфіковано, частково стара післявоєнна документація втрачена, а на посудинах зазначено лише назву місцевості, де вони були знайдені.
Варто наголосити, що трипільський кольоровий розпис кераміки — явище унікальне, яке практично не зустрічається в інших культурах. На думку багатьох дослідників, трипільська орнаментика мала релігійно-магічне навантаження і її використовували як своєрідний запис світоглядної інформації. До знаків та символів, що їх зображали на біноклеподібних посудинах, належить досить широке коло зображень: знаки — ікони, блоки знаків, виявлені на трипільському мальованому посуді Т.Ткачуком, різноманітні символи в орнаментації будь-якого типу, а також фактично будь-який прояв певних зображень в артефактах. Усі вони можуть бути віднесені до магічних знаків та символів і поряд із магічно-сакральною піктографією становлять магічну мову трипільського суспільства, мову, якою Людина спілкувалася з найвищими силами.Здебільшого техніка розпису бiноклеподiбних посудин мала біхромний характер[1]. Часто двоколірний розпис пов’язаний з канелюрами та прокресленими лініями.
Орнаментальні композиції, що містяться на біноклеподібних посудинах, можна розділити за характерним типом орнаменту: у вигляді вертикальних, горизонтальних скісних ліній, вертикальні й горизонтальні скісні лінії та спіральні стрічки, які їх перетинають, а також орнамент у вигляді змії .
Трипільські орнаментальні мотиви надзвичайно багатозначні і складні. Усі думки-прагнення рільника-трипільця оберталися, звісно, довкола підвищення родючості ниви, і для того він докладав не лише фізичні, а й духовні сили. Звідси зрозуміле таке часте зображення знаків дощу на трипільській кераміці, зокрема на біноклеподібних посудинах.
Попри все розмаїття вираження ідеї дощу трипільські майстри завжди намагалися відобразити перехід води з „небесної скарбниці“ в повітряний простір і далі до землі.
Розуміння іншого типу зображення таїться у світосприйнятті трипільців-рільників. Одного дощу замало, аби щедро вродила нива, потрібні ще й сонячне світло і тепло, і з цієї простої причини трипільські майстри часто вимальовували цілі блоки знаків, у яких поєднували символи дощу (косі вертикальні лінії та горизонтальні стрічки) і Сонця (незакінчені S-подібні хвилясті лінії ).
Змія — образ, який з’являється в орнаментації на посуді від початку існування культури, змінюючись стилістично та морфологічно, залишається невід’ємним елементом композиції розпису до фінальних етапів культури.
Знаки води-змії у розписній орнаментації посуду, передусім біноклеподібних посудин, часто об’єднуються із знаками повного Місяця або серпанка, що утворює образ, в якому поєднані символи Місяця, змії та води.
Символічний зміст біноклеподібної посудини дослідники вкладають і в „біноклі“, які, на їхню думку, є втіленням уявлень трипільців про сім’ю. Образ двійника є одним з універсальних і виняткових за своїм значенням в історії культури. Ідея подвоєння, тобто певного вторинного аспекта, часто лежить в основі як давніх міфологічних обряду та міфу, так і давніх комедії і літератури загалом.
На відродження людини в сакральному світі, а не на отримання гарного врожаю та захисту його від гризунів були переважно спрямовані магічні дії трипільців та їхні священні обряди. Безконечне відродження життя, утримання Всесвіту у стабільному стані досягалося трипільцями завдяки управлінню сакральними силами через постійно здійснювані магічні ритуали. Біноклеподібні посудини та характерний тип орнаментики на них відігравали важливу роль у цих ритуалах. Про цей факт свідчать також знахідки на місцях та реконструйовані дослідниками ритуали. Так, у трипільській культурі, у специфічних формах, простежуються закономірності магічного простору та сакрального світу людських цивілізацій.
[1] Біхромний розпис — техніка оздоблення кераміки двома кольорами, коли один з них утворює тло, або ж використовують обидва кольори для створення орнаментальної композиції.
Оксана Куценяк
Старший науковий співробітник Відділу археології Львівського історичного музею
