Сьогодні, 17 січня, свій 75-літній ювілей святкує відомий науковець, дослідник, письменник, багаторічний очільник Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка, член Національної спілки письменників України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, а також премій ім. І. Франка та М. Возняка, заслужений працівник культури України Роман Горак.
Роман Дмитрович Горак ― хімік із вченим ступенем кандидата наук, який надав перевагу покликанню серця ― дослідженню і популяризації української культурно-мистецької та літературної спадщини.
Захоплення літературою, яке почалося як хобі ще в студентські роки, поступово цілковито захопило у свій вир і переросло в справу життя. Літературно-мистецьке оточення та глибока самоосвіта, яку Роман Дмитрович здобув наполегливою працею у бібліотеках, сприяли професійному зростанню. Великий вплив на формування письменника мало й кількалітнє спілкування з Іриною Вільде, яка згуртувала цілу плеяду талановитої молоді. Врешті, в 1981 році на сторінках журналу „Жовтень“ вийшов друком перший роман Горака ― „Шашкевич“.
Свої дослідження вчений зосереджуває на долях творців української літератури, пов’язаних із Галичиною. В його творчому спадку є низка есе про видатних історичних діячів: Дмитра Вітовського, Євгена Коновальця, Маркіяна Шашкевича, Миколу Устияновича, Василя Стефаника, Богдана Лепкого, Ірину Вільде і багатьох інших. Та центральною в літературно-науковій роботі Романа Горака є велична постать Івана Франка. Захоплення життям та діяльністю великого українця стало визначальним у діяльності дослідника. Науковець віддав цій роботі понад три десятиліття свого життя.
Своїми дослідженнями про Івана Франка науковець досягнув резонансного успіху в літературі. Повість „Тричі мені являлася любов“ (вийшла окремою книгою у 1983 році), привідкривши завісу особистого життя, романтичних переживань „вічного революціонера“, стала бестселером. А десятитомна науково-есеїстична монографія „Іван Франко“ (у співавторстві з Ярославом Гнатівим) була удостоєна Національної премії ім. Т. Шевченка (2011 р.).
Врешті, практично вся діяльність Романа Горака ― наукові праці, дослідження, участь у наукових літературознавчих конференцій найрізноманітнішого рівня, пов’язані з постаттю Каменяра.
Чільне місце серед наукових публікацій належить першоджерельним матеріалам (листування, спогади) із науковим коментуванням і ґрунтовними передмовами. Саме за тим самим принципом працює та розвивається „Науковий вісник“ ― видання, яке Роман Дмитрович ініціював та започаткував у Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка.
Особливим підрозділом джерелознавчих публікацій дослідника є конструювання генеалогічних дерев видатних діячів української культури ― Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Євгена Коновальця та інших.
Вивчаючи місця перебування Івана Франка, чи походження представників його оточення, в Романа Горака виникали ідеї для створення краєзнавчих нарисів про історію окремих містечок і сіл Галичини. Цей напрям літературно-наукових зацікавлень науковця презентований у виданнях „Городок“, „Церква Благовіщення у Городку“, „Загублені на Журавенщині“ (у співавторстві з І. Гамалієм.), „Дорога до Жовтанців“, „Де верхи взносить наш Бескид гордий“, „Друзі з Добрівлян“.
Провадить Роман Горак і редакторсько-видавничу працю, яка передовсім спрямована на відродження окремих творів або й цілих творчих спадщин ряду письменників. Серед них, зокрема, тетралогія „Мазепа“ Богдана Лепкого, вибрані прозові твори Івана Франка, збірки В’ячеслава Будзиновського, „Сумний Христос“ Ольги Дучимінської, „Таку вже долю Бог судив“ Михайлини Рошкевич, твори Василя Загаєвича.
Неодноразово Роман Горак виступав і як літературно-мистецький критик. У його доробку чимало рецензій на окремі літературні твори та видання, театральні постановки, малярські та декоративні роботи сучасних митців, діяльність окремих митців та науковців Львова.
Загалом творчий доробок письменника різножанровий. Роман Дмитрович виступає і в амплуа сценариста та автора драматичних п’єс, які побачили світ на сцені Львівського театру ім. М. Заньковецької: „Картка любові“, „Божевільна“ (2009 р.) про дружину Франка Ольгу Хоружинську, „Спогад про Соломію“ (2009 р.), присвячена великій оперній діві Соломії Крушельницькій, „Актриса“ (2010 р.). ― про Марію Заньковецьку та „Притча про тебе“, присвячена Ірина Вільде.
Його авторству належать також сценарії теле- та радіопередач не лише на літературні теми (про І. Франка, І. Вільде), а й про життя та діяльність визначних співаків Львівської опери (З. Бабія, П. Криницьку, В. Чайку, О. Врабеля, Т. Дідик, Н. Дацько, С. П’ятничка та інших). Він також є сценаристом фільмів „Іван Франко і Львівський університет“ (виробництво телеканалу „Культура“) та „Іван Франко“ (виробництво телестудії „Кінематографіст“). Окрім цього Роман Горак був науковим консультантом у створенні художніх фільмів режисера Олега Бійми за мотивами творів Івана Франка ― „Пастка“ (за романом “Перехресні стежки“), „Злочин з багатьма невідомими“ (за незавершеною повістю „Основи суспільності“), „Киценька“ з циклу „Острів любові“ (за оповіданням „Батьківщина“), які були удостоєні Національної премії України ім. Т. Шевченка.
Своїми знаннями Роман Горак ділився і зі студентською молоддю. Тривалий час працював на посаді доцента кафедри української літератури ім. академіка М. Возняка у Львівському національному університеті ім. І. Франка.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
У роботі над публікацією використані матеріали надані Львівським літературно-меморіальним музеєм Івана Франка
Джерела світлин:
