Формування банківської системи нового типу, що мала відповідати вимогам нового часу та поступу, розпочалось в Галичині з середини XIX ст. Австрійське законодавство щодо заснування банків, у порівнянні з тією ж Росією, було значно ліберальнішим, тим більше – отримати концесію на створення банку у переважно аграрному краї було порівнянно нескладно.
У 1853 p. у Львові було відкрито філію Австрійського національного банку (згодом, після 1867 року перейменованого на Австро-Угорський). У Галичині й на Буковині цей банк мав 12 філій, які здійснювали операції з іпотечними позиками, обліком векселів, зберігали вклади, фінансували господарства великих землевласників.
Першою адресою цієї найбільшої фінансової потуги імперії була вулиця Кароля Людвіка,3 (нин. пр-т Свободи). Згодом, 1891 року, філія переїздить на львівську Уолл-стріт, нинішню вулицю Січових Стрільців, 9, де на зламі століть були зосереджені ключові фінансові, деякі адміністративні установи краю.
Австро-Угорський банк утримував основні позиції по всіх банківських операціях, йому належала головна роль на місцевому грошовому ринку. У 1900 р. його акціонерний капітал становив астрономічні 210 млн. крон. Цей банк був розрахунковим центром у цілій Галичині. В його центральному відділенні приватні комерційні та окремі земельні банки тримали частину своїх капіталів.
Нову споруду для банку, на нинішній вулиці Листопадового Чину, збудували у 1912-1913 рр. у стилі модернізованого класицизму архітектори Михайло Лужецький та Едмунд Жихович.
Передусім, привертає увагу загальна монуметальність, суворість споруди, та широкий фриз з гарних неокласичних горельєфів, що змінюються вище ампірними пілястрами. Оздобленням фасадів займався скульптор Юліан Белтовський.
Внутрішня оздоба будинку також відповідає своєму застосуванню: типове для банків кабінетно-коридорне внутрішнє планування. Основною структурою інтер’єру є центральний операційний зал, до якого ведуть широкі парадні сходи. Вітражі, що знаходяться на сходовій клітці, збереглись ще з періоду забудови…
Австро-Угорський банк у Львові можна вважати “банком банків” Галіції, ініціатором розвитку промисловості краю. У 1888 році філія інвестувала 48 мільйонів крон у інші акціонерні банки Галичини та Буковини, маючи багатомільйонний портфель облігацій та іпотечних паперів (на поч. XX століття майже половина всіх іпотечних операцій проводилася в галицьких відділеннях, насамперед у львівських). З початку 1890-х львівська філія АУБ почала інвестувати капітали у заснування промислових і торгових підприємств.
Використані джерела :
http://www.lviv-info.com/ , http://poshtivka.com/ , Фінансові центри України та ринок цінних паперів , http://www.lvivcenter.org/
