Австрійський форт №Х біля села Рясна Польська. Невідомий Львів

У  зв’язку з розвитком далекобійної артилерії у ХІХ столітті, для убезпечення міста від ворожих обстрілів, австрійський уряд приймає рішення: обнести Львів поясом фортів. Перший етап  цього будівництва датується 1888-89 роками.

На підставі звіту російської розвідки від 1892 року,  в 1888-89 році побудовано редути і батареї по найближчих околицях міста. Клепарів, Голоско, Кайзервальд, Майорівка, Богданівка – згадки про форт №Х немає. Другий етап, у зв’язку з агресивними діями Росії– перед Першою світовою війною  1912-14 рр. У наслідок загрози війни  розпочато будувництво  фортів зовнішнього пасу, але деякі форти  з запланованих так і не були побудовані.  Відомостей про початок побудови форту №Х не має – існує версія, що будівництво  форту розпочато перед війною.

Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) знаходився в Північно-Західній частині лінії міських оборонних укріплень Львова, біля с. Рясна Польська. Форт контролював залізничну і шосейну дороги з Янівського-Яворівського напрямку, а також підходи до міста полями з боку cт. Рудно. Через ст. Рудно проходила залізниця з Перемишля.

Форт  представляв собою  комбіновану фортифікаційну споруду з наявністю дерев’яно-земляних і бетонованих укріплень. Кваліфікується як звичайний піхотний опорний пункт.

Форт  огороджений  насипним  бруствером   для укриття стрільців, місцями бруствер обладнаний  протишрапнельним дашком над головою. Всередині форту – 2-3 цегляно-бетонних сховища  орієнтовно десь на півроти. Кількість встановлених гармат  точно не визначена: приблизно півбатареї – 2 гармати, на фотографіях проглядаються дерев’яні-земляні барбети  для захисту артилерійських позицій.

Навколо форту було встановлено потрійне  загородження з колючого дроту, яке було штучною перепоною для штурму і сприяло відбиттю атак противника – вогнем рушниць та польових гармат.

На початку вересня 1914 року австрійська армія без бою залишила Львів і форти,  в місто увійшла 42 піхотна дивізія російської армії під командуванням генерал-лейтенанта фон Роде.

Навесні 1915 року розпочинається наступ німецьких і австрійських військ у Галичині. Керівником призначений генерал-полковник А. фон Макензен. Щоб втримати столицю Галичини, Ставка російського командування 19 червня видала наказ О. Брусілову та доручила оборону Львова на лінії його передмість, щоби провести евакуацію російської цивільної адміністрації. Наступні дні бої велися на дальніх підходах до міста, і врешті вночі 22 червня 6-й австро-угорський корпус Арца прорвав російську оборону під Львовом біля Дорнфельда (с.Тернопілля, Миколаївський р-н) і Куликова.

22 червня 1915 року о 7-й годині ранку два корпуси (віденський і будапештський) 2-ої армії австро-угорської армії розпочали бої за околиці Львова – Рясну Руську, Скнилів, Брюховичі та Лису Гору. Після артилерійського обстрілу форту Рясна, 1-й Віденський полк піхоти крайової оборони розпочав штурм. Росіяни чинили шалений опір, бій тривав  на протязі 6-ти годин. На підходах до форту піхоті довелось тричі заглиблюватись у землю та копати шанці, перечікуючи артилерійські обстріли форту. Судячи з руйнувань та воронок від снарядів використовувались і гармати калібру більше 75 мм. Нарешті о 13 годині форт капітулював.

Частини 2-ї армії почали входили до Львова Янівською дорогою (тепер вул. Шевченка). І о 14-й годині до центру міста, під овації тисяч львів’ян, урочисто виїхав фельдмаршал-лейтенант барон Едуард Бьом-Ермолі.

Микола ДАВИДОВИЧ

P.S. Автор опису  звертається  – можливо хтось має довідкові відомості, фотографії про форт №Х у Рясні, або мають їх  знайомі, та поділитись інформацією у своїх  коментарях. Цікавий є  ще один момент: після бомбардування  люфтваффе  львівських аеродромів у вересні 1939 року, на полях біля форту під час ІІ Світової війни і в повоєнний час знаходився тимчасовий  військовий  польовий аеродром. Аеродром в свій час приймав німецькі і радянські літаки.

На цій місцевості, за розповідями, було три бетонованих ДОТи – один з них  збережений  біля траси по вулиці Шевченка, напроти заводу Автонавантажувачів. Другий ДОТ бачив на пагорбку  біля бетонного забору колишнього  заводу «Сільмаш».

ДОТ виступав над поверхнею землі десь на 1-1,2 м. – зараз знищений вандалами на камінь для будови, де третій достеменно не знаю. Скоріше за все ДОТи, на моє припущення, слугували для охорони аеродрому. Належність ДОТів для прикриття форту малоймовірна, бо до І Світової війни світ ще не знав, що таке ДОТи і будуватись у 1912-14 рр. для форту практично не могли. Першими подібні зміцнення почали споруджувати в 1916 р. Дот, що я бачив біля «Сільмашу», виглядав так, як на знімку нижче.

На мій погляд, це польовий аеродром біля Рясного і проглядаються Брюховицькі гори.