На площі Звенигородській, 3 у Львові під час археологічних досліджень було виявлено культурний шар XIII століття. На думку науковців НДЦ «Рятівна археологічна служба», ця знахідка є надважливою, адже давньоруський період через брак письмових згадок є найменш дослідженим. Повідомляє dyvys.info
Археологічні розкопки розпочалися наприкінці травня на замовлення приватних підприємців, бо ділянка належить готелю, який знаходиться поруч.
Площа Звенигородська належить до найстарших львівських площ і розташована поряд із площами князя Осмомисла та Старий Ринок. Відомо, що у XIII столітті тут, ймовірно, був дерев’яний храм, на місці якого у ХІV столітті німецькі колоністи звели костел Марії Сніжної, сьогодні – греко-католицька Церква Матері Божої Неустанної Помочі. Для археологів така локація означала, що тут можливі цікаві знахідки.
Розкопки тривають у внутрішньому дворику.
«На сьогоднішній день з найцікавішого ми виявили кам’яне мощення XVII-XVIII століття, наразі більш докладно важко сказати. Припускаємо, що це може бути або мощення якогось внутрішнього дворика, який тут був раніше, або якогось між будинкового провулку», – розповідає керівник археологічної експедиції, молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Микола Шніцар.
Нижче кам’яного мощення археологи виявили господарську яму XV століття. Але найцікавіше, зазначає керівник археологічної експедиції, було зафіксовано культурний шар княжої доби або, як його ще називають, давньоруської, датований XIII століттям.
«Наразі вдалося розкрити тільки кілька квадратних метрів. Зі знахідок є тільки фрагменти кераміки – це уламки горщиків, а також дрібні уламки амфори. Наразі працюємо, будемо розкривати більші площі і маємо надію, що будуть виявлені більш цікаві знахідки», – розповів пан Микола.
Археолог зазначає, що ця знахідка була цілком очікуваною, оскільки такі ж культурні шари були виявлені на сусідніх ділянках, зокрема на площі Осмомисла у 2010 році, та на пл.Звенигородській, 4 у 2013 – тут також був зафіксований давньоруський культурний шар.
«Фіксація і нанесення на карту таких матеріалів є дуже важливими, оскільки розкриває нам трохи історію давнього, долокаційного Львова, тобто княжого періоду, про який писемних відомостей є дуже мало. І повністю відсутні якісь картографічні матеріали. Натомість карти реконструкції не завжди чимось підкріплені. Власне фіксація таких матеріалів дає нам можливість говорити про якийсь просторовий розвиток міста, як воно мінялося, адже надання Магдебурзького права і локація була лише формальною, а місто згодом було перенесено. Спочатку фіксуються якісь дрібні ділянки, а потім можна виходити на узагальнення у просторовому сенсі. Тобто не фантазувати, де могло бути, а на підставі археологічних знахідок стверджувати певні факти», – продовжує Микола Шніцар.
За його словами, археологи сподіваються виявити ще якісь цікаві об’єкти, можливо, житлові споруди, чи ще щось. Для цього будуть розбирати кам’яне мощення і розширювати територію розкопок.
«В інших місцях, де теж був виявлений культурний шар XIII століття, теж здебільшого знаходили кераміку, на площі Осмомисла було виявлено наконечник стріли того часу і фрагмент стремена. Якщо брати загалом по Львову давньоруського періоду, то з таких цікавіших знахідок виявляли фрагменти скляних браслетів, наконечники стріл», – додав керівник археологічної експедиції.
Нинішні і попередні розкопки дозволяють, наразі, схематично, окреслити територію міста княжого періоду. Матеріальні знахідки давньоруського часу були виявлені на нинішній вулиці Долинського, відразу за залізничною колією, а найпівденніше – на площі Катедральна. Це значить, що місто тягнулося смугою у 200-300 вздовж правого берегу річки Полтва, пояснив археолог.
Археолог, молодший науковий співробітник НДЦ «РАС» Євген Ткач зазначив, що цей період цікавий насамперед тим, що ми найменше знаємо про нього через відсутність писемних джерел. Одна із писемних згадок – про пожежу у Львові 1256 року.
«Це культурний етнічний пласт, до якого ми можемо прив’язувати українців, які засновували місто. З покоління у покоління місто росло, тому ось ці давні нашарування є такими важливими. Населення цієї місцевості відзначалося самобутньою культурою, відмінною від польської чи центральноєвропейської, тобто мала свої характерні риси», – наголосив Євген Ткач.
Розкопки будуть тривати ще місяць. Паралельно відбувається фотофіксація, графічна фіксація, опис знахідок.
Оксана ДУДАР
