Під час реконструкції фонтану «Кульбаба», що на площі Галицькій у Львові, будівельники виявили давні мури. За припущенням архітекторів кафедри реставрації НУ «Львівська політехніка», очевидно, це фундаменти давнього костелу Воздвиження Чесного Хреста. Будівельні роботи на місці знахідки призупинені і нині там працюють археологи, повідомляє Рятівна Археологічна Служба.
«Ще перед початком будівельних робіт, ми неодноразово бачились з замовниками і проектантами на нарадах, і я особисто наголошував на потребі археологічного нагляду при проведенні робіт. Адже йдеться про центральну частину міста – територію, де дуже цікавий і насичений культурний шар. На жаль, це проігнорували. Нас покликали терміново почати роботи лише в п’ятницю, коли, після зняття верхнього шару, наштовхнулись на давні мурування», – розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.
За словами молодшого наукового співробітника РАС Остапа Лазурка, археологам потрібно кілька днів, аби розкрити більшу площу виявленого муру, точніше його датувати та підтвердити гіпотезу про приналежність до храму. Якщо здогад архітекторів правильний, йдеться про костел Воздвиження Чесного Хреста, що був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII ст разом з міськими укріпленнями.
Площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення “Під сторожею”. Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.
У 2007 році на площі частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.
Наталка РАДИКОВА
