Мандруючи вуличками старого Львова чи смакуючи каву в його ароматних кав’ярнях, милуючись розкішними вікнами чи вишуканою ліпниною чи розглядаючи фасади старого міста, важко уявити собі які таємниці та історії вони зберігають. Одну з таких таємниць сьогодні розповість кам’яниця на вулиці Галицькій, 19.
Колись давно на цьому місці стояла Галицька брама, а сьогодні на розі вулиць Галицької та Братів Рогатинців працює сучасна аптека мережі «D.S.». Аптека, що входить в десятку найстаріших нашого міста.
Дозвіл на діяльність аптеки на вул. Галицькій (в цей час вона знаходилась в будинку №5) губернаторство Галичини дало ще у 1773 році . Аптеку названо «Під Золотим Орлом», а засновником її став магістр Солкішир.
В кінці XVIII століття аптеку придбав доктор Крауз, представник знаної львівської родини, яка родичалась з Лоренцовичами та Анчевськими.
На початку ХІХ століття власники аптеки часто змінювались: Міхаель Ніклаш, Якуб Міхалковський, Шабінгер, аж поки її не придбав Габріель Мюллінг (Gabriel Mulling). Цей аптекар відіграв важливу роль у становленні аптечної справи в Галичині. Уродженець Буковини, після закінчення студій у Віденському університеті, в 1819-му році приїхав до Галичини. В 1825-му Габріель Мюллінг придбав аптеку «Під Золотим Орлом». Після створення в 1834-му році Греміуму (об’єднання) аптекарів Галичини його було обрано першим головою. З невеликими перервами він керував об’єднанням аж до 1874-го року. Товариство аптекарів Галичини обрало його почесним членом. В 1844-му році Мюллінг став одним із засновників та головою правління Галицької Каси ощадності. Одним з перших почав використовувати нафтові лампи для освітлення приміщень своєї аптеки.
Після смерті Габріеля Мюллінга в 1878-му році, власником аптеки стає його племінник – Юліуш Нахлік. Разом з іншими аптекарями Галичини Нахлік брав активну участь у створенні та відкритті в 1879-му році хімічної лабораторії Товариства аптекарів Галичини, передав значну кількість обладнання та коштів для її створення.
Далі аптека перейшла у руки родини Вев’юрських: спочатку власником став магістр Ян Вев’юрський, а потім – його син Людвіг.
Ян був учасником польського повстання 1863 року і після його поразки прибув до Львова та працював в аптеці «Під чорним орлом» К. Склепінського спочатку в якості учня, а за якийсь час – аптекарського помічника. Згодом Ян Вев’юрський став зятем Склепінського і вже при матеріальній підтримці, здобув вищу освіту та ступінь магістра фармації. Це дало йому можливість стати власником аптеки «Під Золотим Орлом». Ян Вев’юрський теж був активним учасником Товариства аптекарів Галичини. У 1890-му році його навіть обрали Головою та членом екзаменаційної комісії.
Після смерті Яна Вев’юрського з 1905 року власником аптеки став його син Людвіг Вев’юрський. Окрім своєї аптеки, Людвіг разом з родиною Міколяшів займався створенням фармацевтичної фабрики “Лаокоон” (сучасна фармацевтична компанія “Галичфарм”). У 1911-1914 роках став директором цієї знаменитої фабрики.
До будинку під номером 19 на вулиці Галицькій перевів аптеку ”Під Золотим Орлом” наступний власник — Лєшек Складовський.
Будинок спроектували і збудували у 1908-1910-му роках за проектом архітекторів А. Захаревича та Ю. Сосновського в стилі модерн. За Польщі в цьому будинку також містилися Купецька позичкова каса та Польський торговельний банк. Родина Складовських володіла аптекою до Другої світової війни.
Історію розповідав Таємний Аптекар, а записував Анатолій ГУРИН
