Вже незабаром, 2 травня 2019 року, о 19:00 в клубі Picasso (вул. Зелена, 88) відбудеться літературно-музичне дійство «Антонич удома», основою якого є поезія Богдана-Ігоря Антонича.
Все почалось у 2013 році. Саме тоді директор фестивалю «Innowica» Матеуш Сора звернувся до Уляни Горбачевської з пропозицією створити музичний перформанс, що базуватиметься на поезії Антонича. А вже у травні 2014 року польсько–українська група митців приїхала в лемківське село Новиця (на території Польщі) для роботи над проектом. У тому ж році відбулась прем’єра музичної частини дійства в рамках фестивалю «Innowica». Згодом, 18 лютого 2016 року у Львові, в Театрі ім. Марії Заньковецької з великим успіхом відбулась прем’єра повної версії мультимедійного дійства «Антонич удома», що поєднало в собі поезію, музику, прозу (фрагменти роману «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича), сценографію та відео-арт (VJ group СUBЕ, художник Володимир Олещук).
Проект розгалужується і розвивається. Незабаром у рамках проекту планується видання артбуку: поєднання поезії та фрагментів живопису, що увійшов до відео дійства.
Юрій Андрухович – голос, авторський текст.
Уляна Горбачевська – голос, режисура.
Марк Токар – голос, контрабас.
Ришард Лятецький – ударні, труба, синтезатор, індійська гармонія.
Барт Палига – духові, ударні, віолончель, фідель.
відео-арт – VJ group CUBE,
художник Володимир Олещук,
ідея проекту – Матеуш Сора.
Антонич є одним із найважливіших та найзагадковіших українських поетів минулого сторіччя. Сьогодні ми називали б його культовим, але це окреслення все одно не вичерпало б його цілком особливої постаті. Життя Антонича було недовге й обірвалося у 27 років, але можливо, саме завдяки цій обставині він був і залишається таким близьким для молоді, чимось на зразок львівського Джима Морісона 1930-х років.
Наш проект є спробою відтворити поетичні світи Антонича перш усього декламаційними та музичними засобами. Діапазон звукових і мелодичних пошуків максимально широкий – від традиційного лемківського фольку до построкової психоделії. Так само різноплановим є вибір текстів – крім оригінальних поезій Антонича, що деякі з них виконуються в нових, підготовлених спеціально для цього проекту польських перекладах, є й кілька уривків з мого роману «Дванадцять обручів» – фрагменти містифікованої біографії поета.
Три частини нашої програми – це три версії Антоничевого «вдома»:
1) дитинство, Лемківщина, Новиця; 2) Львів як сюрреалістичний мегаполіс;
3) вічність і космічний «дім за зорею».
«Від себе особисто додам, що вбачаю особливий сенс проекту у співпраці українських виконавців з польськими. Це не тільки відшукування нашої спільної спадщини, але й творення спільного Novum, що мабуть, недаремно перегукується з назвою Новиця.
Уляна Горбачевська, Марк Токар, Барт Палиґа і Ришард Лятецький – за яких іще обставин я міг би мріяти про спільні дії з настільки талановитими особистостями? Дякую Антоничу за те, що звів.» 10.06.2014 Юрій Андрухович.
Співтворення – це слово, на мою думку, дуже точно характеризує процес народження дійства “Антонич удома”.
Спів – як природна рефлексія на Антоничеву поезію, творення – як процес формування художньої території, де вповні може проявитися поезія.
Вірші породжували спів і музику. Музика відкривала кольори та фактури, що наповнювали візуальне. Візуальне в свою чергу підштовхувало до створення костюмів. Первинне поетичне слово, крок за кроком, відкривало свій прихований потенціал.
Взаємодія інструментів та голосів, чутливість та артистичність виконавців, художнє та режисерське бачення дали можливість поезії проявити свою об’ємність та багато вимірність.
Перша частина – звучить, як архаїчні замовляння чи мантри. Гармонія природи і людини.
Пастельні кольори та природні фактури передають відчуття дитинства, лемківський пейзаж.
Друга частина – музика еклектична, як архітектура міста.
Контрастні кольори та фактури підкреслюють драму одинокої людини у великому місті, сповненому суперечностей.
Третя частина – музика відсторонена і космічна.
Філософське споглядання світу. Ахроматичні кольори та фактури, що нагадують нічне небо – це погляд поета на світ з великої дистанції: “Мабуть, мій дім не тут. Мабуть, аж за зорею”.
Квитки продаються на сайті: Gastroli.ua від 150 до 500 гривень.
Роман ДРАБИНА
