Ми звикли до того, що торкнутися всіх струн наших душ уміють ті, хто народився на українській землі, в чиїх жилах тече українська кров. Та 21 березня, завдяки Міжнародному інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою, політехніки мали нагоду познайомитися з американським бандерівцем — так сам себе назвав Уолтер Орр Скотт — письменник, поет, волонтер.
До України Уолтер Орр Скотт переїхав 2011 року й оселився на Вінниччині — у місті Жмеринка. Він активний у громадській діяльності, волонтерить, допомагає українським воякам пройти психологічну реабілітацію, оскільки й сам двадцять років прослужив у війську (пішов у відставку у званні капітана шостого офіцерського рангу — еквівалент капітану першого рангу в Україні). А 2017 року отримав почесну відзнаку — „Волонтер України“.
За цей час американець настільки приріс до нашої землі, що видав поетичні та прозові книги. На зустрічі з політехніками, серед яких було чимало четвертокурсників ІКНІ, майбутніх лінгвістів, представили дві книги цього автора — поетичну збірку „Вставай, Україно“ (2014 р.) та прозову — „Історія одного солдата“ (2017 р.).
— Ми були захоплені шляхетними цілями пана Уолтера, які він щодня ставить перед собою і досягає їх глибиною розуміння душі і болю українського народу, почуттів, які сьогодні ми переживаємо. Саме співпереживання і емпатія, якими він наповнює художні твори, виявляють його щиру любов до України. Наш гість надзвичайно відданий волонтерській праці. Зокрема, всі виручені кошти з продажу книг автор передає на потреби АТО, — зазначив на початку зустрічі заступник директора МІОК Андрій Яців.
Про те, що ця зустріч особлива, говорила й директор МІОК Ірина Ключковська. Вона підкреслила, що, запрошуючи до Політехніки американця, який не має українського коріння, покладалася на слова засновниці цього Інституту, відомої громадської та політичної діячки, дисидентки Ірини Калинець.
— Пригадую, Ірина Калинець казала про те, що, безперечно, важливо працювати з українською діаспорою і це повинно бути стратегічним напрямом нашої держави. Та дуже цікаво для нас, для України і української спільноти, спілкуватися з тими іноземцями, які цікавляться Україною, пишуть про Україну, вивчають її. І таких імен є чимало — Енн Епплбаум, Джеймс Мейс, Гарет Джонс та ще багато-багато інших. Ці люди виборювали й виборюють для світу правду про Україну. Так і в прозових творах нашого гостя мене до глибини душі вразили не тільки факти, знання історії, а й занурення автора у психологію, спосіб життя, ментальність пересічного українця, психологію людини, яка повертається звідти. І що більше іноземців зрозуміють нас, що більше з них писатимуть правдиво про нашу історію, осмислюватимуть на науковому рівні всі процеси, які відбуваються в нас, то більше буде людей, які зрозуміють українське буття.
Глибокий аналіз поетичних творів Уолтера Орр Скотта зробив поет, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії, заступник директора МІОК Ігор Калинець:
— Ще кілька місяців тому я й не міг уявити, що в Україні є письменник, який спілкується англійською мовою, а переповідає все насушне, що казав Шевченко, і те, що він нас навчив. Мене просто зачарували рядки його віршів: „Моя Україно, я не прийшов на світ з твого лона, але ти пригорнула мене до грудей, наче кровного сина…“. Ці слова рівні Шевченковому молитовному зверненню до України. Саме Шевченко дав цьому поетові пізнання України і підвів до сучасного розуміння стану справ на нашій землі.
Ця зустріч особлива тим, що більше було можливості слухати саме твори автора, глибокі аналізи написаного. Так, молодий поет, письменник, молодший співробітник МІОК Назар Данчишин занурився у прозовий світ Уолтера Орра Скотта, провівши паралелі між його творами та письменниками „втраченого покоління“, навівши приклад творчості Еріха Марії Ремарка. Порівняв також творчість американця із творчістю сучасних українських авторів, які пишуть про війну на Донбасі, зокрема із творами добровольця, волонтера Бориса Гуменюка — „Вірші з війни“ й есеїстикою учасника сучасної російсько-української війни Артема Чеха — „Точка нуль“.
— Для мене в Україні є дві проблеми — корупція і російська агресія. Я розчарований мовчанням українських інтелектуалів. Ми чуємо лише кілька голосів, а де Стуси, Марченки й Чорноволи сьогодення? Я чую лише тишу!, — наголосив Уолтер Орр Скотт. — Я не знаю, можливо, мине п’ять чи десять років, а чи може й сто, та нехай ці слова промовляють нації світу: якщо хтось сумнівається, що люди бажають бути вільними від тиранії, несправедливості, гноблення; вільними, щоб стати суверенною, демократичною й успішною нацією, то нехай погляне на приклад народу України.
На завершення зустрічі до всіх присутніх звернулася волонтерка, співкоординаторка „Центру забезпечення військових“ при Народній Самообороні Львівщини Ірина Яремко, закликавши не бути байдужими. Дівчатам порадила писати листи нашим воякам, бо це чоловіки, які вміють захистити та чекають теплого слова і підтримки.
Особливого настрою зустрічі додав виступ учасників Народного театру-студії „Хочу“. Студенти декламували вірші Уолтера Орра Скотта під акомпонемент скрипки, а також представили монолог солдата з оповідання „Повернення Миколи“.
Наталія ПАВЛИШИН
