Експозицію відділу Львівського історичного музею „Літературний Львів першої половини XX ст.” відкрито восени 1992 року. Вона розмістилася у п’ятикімнатній квартирі житлового будинку на вулиці Героїв Майдану, 18 (колишня Гвардійській), збудованого у 1937— 1939 роках за проектом Зигмунта Шпербера. Будинок є типовим взірцем архітектури львівського функціоналізму і сам відноситься до тієї епохи, розповідь про яку продовжує музейна експозиція.

У Музеї представлено оригінальні меблі, живопис, гравюри, поштівки, світлини, журнали, афіші тогочасного Львова із фондів Львівського історичного музею.

У звичайній квартирі відтворено дух літературного і культурного життя Львова першої половини XX ст. і водночас збережено ауру житла. Створення музею „Літературний Львів першої половини XX ст.”— спроба прокласти духовний місток з минулого через сьогодення у майбутнє, перший крок у розкритті культурного пласту Галичини першої пол. XX ст.

Музею має передати Львів початку XX ст. в суперечливості політичних подій, соціальних конфліктів на тлі яких розвивалися літературні процеси краю.

Інтер’єри кімнат творять ілюзію присутності, відчуття тогочасності, дихають „домашністю” приміщень, відтворюють тло і дух епохи. Цьому сприяють оригінальні предмети побуту XIX — XX ст.: столики для плетіння, гри в карти, салонний рояль, письмові столи, камінний екран, перші технічні новинки — грамофон і телефонний апарат тощо. До уваги відвідувачів — перші видання творів представників „ нової української прози“: О. Кобилянської, М. Вовчка, Л. Мартовича, В.Стефаника та інші, які, за визначенням Івана Франка, прагнули „цілком модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу“.

Великі ідеї об’єднували дух. За словами П. Карманського „ молодомузівці”—це „…члени першого мистецького братства на галицькому ґрунті“. Серед них — Б. Лепкий, П. Карманський, В. Щурат, В. Пачовський, С. Чарнецький, М. Яцків, С.Твердохліб та ін.

Український модерн, „Молода муза“, поезія січових стрільців, література З0—40-х років, творчість репресованих письменників, славетні українські діячі в еміграції — ось далеко не повний перелік тем, які представлені в експозиції Музею.

Увагу відвідувачів привертають поштівки авторства О. Кульчицької, А. Манастирського, І. Труша, С. Гординського; збірки віршів Б.-І. Антонича; світлини геніальної співачки С. Крушельницької та українського музичного товариства „Боян“; українські періодичні видання: „Нові шляхи”, „Громадський голос“, „Наша хата“, сатиричний журнал „Комар“ та ін.

В Музей можна потрапити з вівторка по неділю з 10.00 до 18.00 на вулиці Героїв Майдану, 18 (колишня Гвардійській), але дуже бажано попередньо зателефонувати. Справа в тому, що музей маленький і в ньому може бути екскурсія – доведеться чекати. Номер телефону у Музей „Літературний Львів першої половини XX ст.”: +38(032)238-62-07.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

![Львів на світлинах з колекції Івана Боберського Львів, [1914–1919 рр.?]. Світлина з фонду Івана Боберського. Зберігається в Українському культурно-освітньому центрі у Вінніпезі (Канада). Джерело: https://www.legionukrainiansichriflemen.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97/Fond-Boberskogo/i-749qb4N/A](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/10_UCEC_IBC_001-02-263.jpg?resize=218%2C150&ssl=1)


![Львів на світлинах з колекції Івана Боберського Львів, [1914–1919 рр.?]. Світлина з фонду Івана Боберського. Зберігається в Українському культурно-освітньому центрі у Вінніпезі (Канада). Джерело: https://www.legionukrainiansichriflemen.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97/Fond-Boberskogo/i-749qb4N/A](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/10_UCEC_IBC_001-02-263.jpg?resize=324%2C160&ssl=1)





