7 фільмів, які співфінансуватиме Львівська ОДА

690
Вечір Галицького кіно відбудеться вже цієї п'ятниці

На Львівщині відібрали 7 фільмів, на зйомки яких фінансову підтримку виділить Львівська обласна державна адміністрація.  Реалізація проєктів відбуватиметься у межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2020 рік, повідомляє Galnet. Загальна сума, закладена цьогоріч на підтримку регіонального кінематографа, складає 800 тисяч гривень.

7 фільмів, зйомки яких співфінансуватимуть з обласного бюджету:

  • документально-історичний фільм «Останні з УПА». Картина має на меті розповісти дві реальні та яскраві історії упівців, які найдовше залишались у підпіллі. Разом із ведучим Вахтангом Кіпіані, завдяки художньому переосмисленню та відтворенню подій, глядач повернеться у важкі для українського підпілля часи. Для спецслужб головні герої фільму зникли безвісти, а для рідних були мерцями, натомість вони прирекли себе на самотню боротьбу і стали останніми самураями УПА;

    Святкування Великодня в УПА 1950 рік , Карпати
    Святкування Великодня в УПА 1950 рік , Карпати
  • документальний фільм «Львівський магістр Терпсихори». В основі стрічки лежить розповідь про життя і діяльність Вікентія Рудчика – видатного українського артиста балету, хореографа, організатора перших змагань із бальних танців у Львові. Проєкт «Львівський Магістр Терпсихори» є ґрунтовно виконаним дослідженням, із фаховим заглибленням в історичний матеріал та культурні традиції міста Львова. Окрім подання історичного фактажу, фільм покликаний розкрити дух епохи, показати розвиток класичного танцю в Україні;
  • документальний фільм «Щоденник Михайла Сарваса: у гущі демократичних мітингів 1980-1990-х років». Картина має показати особливості здобуття Української Незалежності крізь призму демократичних мітингів, зафіксованих у щоденниках, які вів львів’янин Михайло Сарвас, член Української Гельсінської спілки, відомий львівський активіст Народного руху, журналіст, який у 1991 році отримав нагороду від президента Литви за участь у «путчі» у Вільнюсі. Фільм побудований на основі щоденників та інтерв’ю  73-річного жителя Львівщини, архівних фото та відеоматеріалів  перших фестивалів «Червона Рута», перших мітингів за незалежність із В’ячеславом Чорноволом, Левком Лук’яненком, Степаном Хмарою;

    Михайло Сарвас
    Михайло Сарвас
  • документальний фільм «1969». За допомогою документальних свідчень, кіно-, фото- та аудіоархівів, а також колекції листів, телеграм та згадок у пресі, стрічка має відповісти на запитання, чому перемога 1969 року мала такий вплив на львівське міське середовище, часом ніяк не пов’язане зі спортом, яким чином цей вплив було зображено у матеріалах радянських спецслужб та партійних архівах, чому перемога «Карпат» стала знаковою для багатьох поколінь львів’ян та українців, котрі були її свідками у дитячому віці, а також – яким чином цей спортивний успіх доклався до плекання української ідентичності у радянській тоталітарній системі;
  • документально-історичний фільм «Остап Нижанківський». Картина про життєвий і творчий шлях композитора, автора найпопулярніших колядок, священника і громадського діяча Остапа Нижанківського, який народився і працював на Львівщині. Фільм має розповісти про композитора у легкій і доступній формі за допомогою постановочних відтворень подій та з унікальним музичним супроводом. Картина також відповість на питання: що завадило Остапу Нижанківському, українському Моцарту, стати професійним музикантом;

    Львівський «Боян» (перша концертова поїздка, 1892 р.). Диригент — Остап Нижанківський
    Львівський «Боян» (перша концертова поїздка, 1892 р.). Диригент — Остап Нижанківський
  • документальний фільм «Музичне товариство Львівський Боян». Діяльність товариства, якому у 2021 році виповнюється 130 років, лягла в основу документальної стрічки. Фільм має на меті не лише дослідити діяльність товариства, а й проаналізувати її вплив на розвиток музичної культури Галичини та культурно-національного піднесення України. Як результат довголітніх старань в організації життєздатного, важливого для патріотично налаштованих кіл української інтелігенції, а навіть і для ширших верств української громади виникає з ініціативи відомого політика, культурно-громадського діяча, композитора Анатоля Вахнянина у 1891 році музичне товариство під назвою «Львівський Боян». Діяльність товариства розгорталася настільки інтенсивно, що воно швидко завоювало прихильність різних верств населення не тільки Львова, а й всієї Галичини. Створена на основі «Львівського Бояна» Заслужена академічна капела України «Трембіта» у Львові, що діє й зараз, фактично є найстаршою професійною капелою нашої держави;

    Василь Вишиваний, він же Вільгельм франц фон Габсбурґ-Льотрінґен.
    Василь Вишиваний, він же Вільгельм франц фон Габсбурґ-Льотрінґен.
  • документальний фільм «Принц Австрійський з Україною в серці». В основу цієї картини покладено долю одного з нащадків славетного дому Габсбургів – архикнязя Вільгельма. Проєкт задуманий як фільм-дослідження. Це дослід з відтворення та осмислення середовища того часу і спроба зрозуміти почуття людини, яка вихована в імператорській сім’ї ідентифікувала себе за покликом душі українцем, такий собі погляд на історію, традиції, легенди й міфи родини Габсбургів через призму української історії. Розрахований на широке коло глядачів.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.