Зигмунт Кендзерський (1839 – 1924) — архітектор, підприємець, котрий працював переважно у Львові. Народився в 1839 р. у селі Сосниця, згодом здобував фах у Львівській Технічній академії. Після навчання працював при будівництві колії Львів-Чернівці-Ясси, очолював контору «Будівельний банк». А 1878 р. відкрив власне архітектурне бюро, офіс якого знаходився у Львові на вул. Січових Стрільців №3. 1903 р. Зигмунт Кендзерський створив проектно-будівельне бюро спільно з Міхалом Улямом. Фірма швидко зростала, серед архітекторів, які створювали для неї проекти були Тадеуш Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Сам Кендзерський був співвласником фірми лише на початках.
1877 р. Кендзерський став членом Політехнічного товариства у Львові, належав до кола організаторів Галицької крайової виставки 1894 р. У 1895 р очолював Палату інженерських урядових уповноважених архітекторів і геометрів. А в жовтні 1900 р. став одним із засновників Кредитної спілки будівничих у Львові, де обіймав посаду президентом наглядової ради.Багато років був президентом Міського казино, також очолював Літературно-художнє товариство. Входив до складу журі конкурсу проектів будинку Політехнічного товариства у Львові (1905), будівлі казино у Львові (1910), корпусу Львівського університету (1913). Проживав у Львові на вулиці Кониського №4а. Похований на Личаківському цвинтарі (на могилі надгробок авторства Броніслава Солтиса).
У даній статті висвітлено найцікавіші архітектурні проекти Зигмунта Кендзерського, реалізовані до часів його співпраці із з Міхалом Улямом, тобто до 1903 р.
- Реконструкція будинку на площі Ринок №26 (1878)
Історична назва споруди – «Кам’яниця Яншольцівська», у джерелах будинок вперше згадується у 1648 р. як кам’яниця покійного Яна Шольца (Szolc). У XVIII ст. кам’яниця належала доктору філософії, раднику магістрату Миколаю Зенткевичу, який у березні 1753 р. уклав угоду з будівельним майстром Якубом Лельовським про реконструкцію. У 1863–1864 рр. добудували четвертий поверх.
Найбільші адаптаційні роботи проведені за проектом Зиґмунта Кендзєрського 1878 р. На головному фасаді підняли карниз, реконструювали дах, оформлення фасаду набуло сучасного вигляду. Змінилась планувальна структура, на теперішньому місці була встановлена сходова клітка.
Чергові ремонти будинку відбулись у 1926–1927, 1935, 1993 рр. та на початку ХХІ ст., коли приміщення на першому поверсі були пристосовані під банк.
2. Дослідження дефектів і укріплення фундаментів будівлі Галицького іпотечного банку на площі Галицькій №15 (1879)
У другій половині XIX століття тут містився готель «Тигр», або «Під тигром». Певне уявлення про готель дають креслення 1811 р., підписаних Матеусом Беккером. Це була триповерхова споруда зі стайнями на першому і готельними номерами на другому-третьому поверхах. Для будівництва споруди банку, готель знесено.
Будівля колишнього Галицького іпотечного банку зведена 1872 р. за проектом Філіпа Покутинського. Майже відразу за проектом Покутинського було добудовано флігель із кватирами працівників банку. 1879 р. під керівництвом Зигмунта Кендзерського укріплено фундаменти.
Згодом він прочитав на цю тему доповідь на засіданні Політехнічного товариства. За проектом архітектора було зведено новий головний вхід на розі будинку (1889) та флігель (1895). У 1921 р. надбудовано четвертий поверх.
Наприкінці 1930-х років у цьому будинку відкрили кінотеатр «Європа». До того, як у Львові побудували кіноконцертні комплекси «Мир» та «Львів», це був найбільший кінотеатр міста.
3. Перебудова дому на вулиці Галицькій №20 (1881)
Будинок на вул. Галицькій №20, збудований на місці колишнього оборонного рову за Галицькою брамою. Першим його власником був кушнір Стефан Комарницький. У 1789 р. будова нової кам’яниці завершилася зведенням спільного муру між домом Фелікса Трібвасера, гроші для якого Комарницький позичив у сусідки Катерини Будзінської.
У 1803 р. Маріанна Комарницька як законна домовласниця на місці попередньої розібраної кам’яниці виставила нову, збережену донині. Будинок був реконструйований у 1881 р. Тоді надбудували 4-й поверх, влаштували вогнетривкий дах з поясом дахових віконець.
В будинку були розміщені різні заклади, зокрема на поч. XX ст.: бюро «Дому сільського господарства, продукції і торгівлі» графа Томаша Лубенського, крамниця «Сувої вишуканих тканин Чернак М. і Павловський А.», галантерейна крамниця Фердинанда Ґютлера, крамниця дитячого одягу «Zsarotka» Анелі Гуперт, крамниця модних товарів Отилії Гільфердінґ. В радянський період на партері будинку функціонував магазин з різними товарами.
4. Будинок римо-католицького капітулу на вулиці Галицькій №6 (1883)
Кам’яниця в стилі історизму зведена 1883 р. за проектом Зигмунта Кендзерського і належала римо-католицькому капітулу. Перед цим тут стояв будинок, збудований 1792 р. на місці двох старших — кам’яниць Авенштока та Грабовського, відомості про які походять із середини XVII ст. Вартість будівельних робіт 1883 р. – 28 150 золотих ринських.
Перший-третій поверхи оздоблені лінійним рустом, четвертий – пілястрами тосканського ордеру. На другому поверсі вікна декоровані іонійськими пілястрами і профільованими обрамуваннями з сандриками. Другий поверх оздоблений круглими медальйонами з рельєфними портретами Миколи Коперника і Яна Длуґоша. Завершує фасад пишний вінцевий карниз, оздоблений орнаментикою і модульонним фризом.
На початку ХХ ст. на партері в будинку розміщувалися крамниці: вудженини Яна Сосіна, галантереї й забавок А. Канчинського і Л. Оберського та бритв і лижв механіка Яна Ляврука.
5. Завершення спорудження Гранд-готелю на проспекті Свободи №13 (1893)
Двоповерхова будівля готелю, яка спершу була виконана в стилі ампір, декілька разів реконструювалася. У 1892—1893 рр., будівля вперше суттєво перебудована за проектом Еразма Гарматника і отримала той вигляд, який в основному зберігся і понині.
Після смерті Еразма Герматніка його проект довів завершення Зигмунт Кендзерський. Готель, розрахований на 48 номерів відкрився 1893 р. На той час він був найкращим у місті за рівнем комфорту.
На першому поверсі у перші десятиліття існування готелю знаходилися чотири магазини, а на верхніх поверхах — номери й ресторан. «Ґранд-готель» складав єдиний комплекс з пасажем Гаусмана (тепер — проїзд Крива Липа).
Після Другої світової війни у будівлі розміщувався готель «Львів» (пізніше — «Верховина»). Фасад «Ґранд-готелю» прикрашений скульптурами Леонарда Марконі.
6. Готель «Belle-Vue» на проспекті Свободи №27 (1896)
У наскрізному будинку на сучасному просп. Свободи №27 / вул. Л. Курбаса №6 у 1907-1914 рр. був розташований кінотеатр «Бельв’ю». Сьогодні тут – торговий центр «Опера-Пасаж». Кінотеатр «Бельв’ю» був заснований у 1907 р. Мельхіором Майблюмом — відомим львівським власником мережі кінотеатрів.
Готель розмістився у будинку, де також діяли однойменна кав’ярня та пасаж до вул. Рейтана (нині вул. Л. Курбаса). З 1911 р. його власниками також стали: Станіслав Фрід та Володимир Іллакович. Кінотеатр проіснував, як і більшість кінотеатрів М. Майблюма, до початку Першої світової війни.
7. Прибутковий дім на вулиці Винниченка №3 (1899)
Споруджений будівельною фірмою Зигмунта Кендзерського у 1899 р. Автор скульптурного оздоблення Броніслав Солтис. У будинку №3 за Польщі була електротехнічна спілка «Електромонтер», редакція журналу мод Ляндау, а також рекламне бюро та залізничні тарифні рекламації Фалімірського.
У 1950-ті роки містилися гуртожиток Торгово-економічного інституту та шашлична, а в 1970-х у будинку облаштували один із перших у Львові барів (його інтер’єр стилізували під старовину), який отримав назву «Глинянська Вежа» на згадку про те, що в середньовічні часи на цьому місці стояла оборонна вежа.
На фасаді будинку №3 – меморіальна таблиця, яка сповіщає, що тут 14 січня 1944 р. загинув діяч українського національного руху Роман Сушко
Христина БАЗЮК
Джерела:
- uk.wikipedia.org
- www.lvivcenter.org
- www.pslava.info
Фото:
- uk.wikipedia.org
- criminal.in.ua
- polona.pl
- wikimapia.org
