Мережа навчальних закладів, та система освіти у Львові на межі XIX-XX сторіч загалом, справді вражають… Ще до I Світової війни у місті діяло 7 державних, цісарсько-королівських гімназій, що складали своєрідний кістяк польського середнього шкільництва у Львові, потужніший, аніж у багатьох, значно більших містах Австро-Угорської монархії. Особливе місце серед них посідає 5-та гімназія, відома, зокрема, як заклад із значним відсотком випускників українського походження…
Після революційних подій “весни народів” 1848 року, коли найстарішу львівську Академічну гімназію перенесли на вулицю Валову, 18 – до приміщення колишнього Бернардинського монастиря, це місце стало своєрідним “інкубатором” навчальних закладів міста… Вони перебували тут і у міжвоєнний період (Х чоловіча гімназія імені Сенкевича), і після II Світової війни (Музично-педагогічне училище імені Філарета Колесси)…
1889 року при Бернардинах було створено 5-ту польськомовну цісарсько-королівську гімназію, яка чекала на своє нове приміщення на нинішній вулиці Кушевича 17 років…
Нову будівлю для гімназії було зведено протягом 1905-1907 років у стилі пізньої сецесії, досі популярної у Львові. Цю польську гімназію відвідувало багато русинської (української) молоді, заклад був розташований на передмісті, цей процес був очевидним… Зокрема, тут здобув освіту відомий композитор Василь Барвінський.
За радянських часів (1944-1991) у давніх стінах діяв республіканський технікум кінематографії у Львові.
Сьогодні в будинку розмістилися львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв та міський підрозділ Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
http://zbruc.eu/ , http://www.pidzamche.org.ua/ , http://www.lvivcenter.org
