Цьогоріч, 29 вересня, виповнюється 150 років від дня народження одного з найвизначніших українських істориків, голови Української Центральної Ради – Михайла Грушевського. Його доля склалася так, що “золотий період” свого життя, а це 20, надзвичайно плідних у науковому напрямку, років (з 1894 по 1914 р.) вчений провів саме у Львові. І саме у Львові він розпочав написання монументального твору, що став працею всього його життя та нашою метрикою у світовій історії – “Історію України-Руси”.
На пошанування пам’яті Михайла Грушевського у королівському місті Лева в 1998 році було відкрито Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові. А ще встановлено меморіальні дошки та скульптури, про п’ятірку яких сьогодні піде мова.
1. «Найстаршою» є таблиця, що вшановує Наукове товариство ім.Шевченка та його провідника Михайла Грушевського (встановлена у будинку по вул. Винниченка, 24). Відкрили дошку 30 жовтня 1998 року, після засідання засідання Світової Ради НТШ, яке стало першою нарадою Товариства після повернення останнього до будинку по вул.Винниченка, 24.
Але пам’ятка має свою дуже цікаву історію. Колись ця монументальна мармурова таблиця містилася при вході у браму будинку, а згодом зникла. У процесі пошуків вияснилось, що за вказівкою директора ІСН АН УРСР Чугайова, знята зі стіни велика таблиця була приречена на знищення. Директор наказав вивезти її на звалище та винахідливо порадив: «При транспортуванні на машину ви її мимохіть опустіть на землю». Але робітники поставили таблицю у закутку довжелезних підвалів будинку. Таким чином таблиця уникла знищення та знову повернулася на стіну будинку по вул.Винниченка.
Цікавим є ще той факт, що текстом таблиця була заповнена лише до половини: «Для української культури закупив сей дім 1912 р. Виділ Наукового Товариства ім. Шевченка під проводом Михайла Грушевського при щедрій допомозі сто тисяч карбованців інж. Василя Семиренка з Київа».
За ухвалою Президії НТШ на таблиці було викарбувано подальший текст: «Цю таблицю відновлено у 125-літню річницю Наукового Товариства ім. Шевченка на відзнаку повернення Товариства у власну домівку 27 жовтня 1998 р.»
2. На вулиці Винниченка встановлено ще одну скульптуру на пошанування пам’яті Михайла Грушевського. Розміщена вона у фойє будинку під номером 18, у споруді збудованій в 1877-1880 для Цісарсько-королівського намісництва. Згодом тут містилися органи влади ЗУНР, Львівського воєводства, обласний комітет КПУ.
Зараз у будинку по вул. Винниченка, 18 перебуває Львівська обласна рада та облдержадміністрація. А у вестибюлі цього будинку встановлено скульптуру Голови Центральної Ради Михайла Грушевського авторства Романа Романовича.
3. Ще одну пам’ятну дошку Михайлу Грушевському встановлено на фасаді навчального корпусу Львівського національного університету ім. І. Франка (вул. Грушевського, 4). Що і не дивно, адже саму тут у 1894 році виголосив свою вступну лекцію молодий професор по приїзді до Львова.
Художньо-меморіальну дошку, присвячену Михайлу Грушевському було виготовлено на Львівській кераміко-скульптурній фабриці з ініціативи обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Авторами проекту стали – скульптор Любомир Яремчук та архітектор Василь Каменщик. Встановили, урочисто відкрили та освятили таблицю 29 квітня 1993р.
4. Зовсім недалеко від вищезгаданої таблиці, на проспекті Шевченка, 12 червня 1994 року відкрили пам’ятник Михайлу Грушевському.
Офіційно питання побудови пам’ятника постало на Раді НТШ 12 квітня 1990 року при обговоренні заходів з нагоди 125-річч від дня народження Михайла Грушевського. Тоді було створено комісію для реалізації ідеї пам’ятника та замовили проекту відомому львівському скульптору Дмитру Крвавичу, який погодився виконати ескіз-проект до осені 1990 року.
Проте справи з створенням скульптури затягувалися і окремі скульптори почали паралельно працювати над своїми проектами, взявши за основу ідею НТШ: Михайло Грушевський у кріслі. Тож напередодні 125-річчя з дня народження історика (у 1991 р.), було виконано паралельно декілька цікавих проектів. За ініціативи міського відділу культури їх виставили в кінці серпня 1991 р. у Будинку архітектора. Під час огляду демонструвалися проект скульптора Р.Рмановича, два проекти Я.Мотики, два проекти Я. Скакуна. Д.Крвавич виставив на огляд проекти спільно з Миколою Посікірою, Любомиром Яремчуком та архітектором Василем Каменщиком. Проектам останньої групи і було надано перевагу.
Водночас НТШ вирішило встановити мармуровий камінь-анонс на місці будівництва пам’ятника, який виготовили за свої кошти і 27 серпня 1991 року встановили. Напис на ньому вказував: «Тут буде споруджено пам’ятник М.Грушевському 1866-1934».
Ще через півроку затвердили ескізний проект пам’ятника, почалася робота над натурою. Проте темп робіт різко гальмувала нечувана інфляція та складна проблема фінансування пам’ятника. Тож відкрили монумент лише 12 червня 1994 року.
5. Ще одним пошануванням пам’яті Великого Всеукраїнця стало відкриття у 1998 році музею його імені, що розташований по вулиці Івана Франка, 154 (колишня Понінського, 6), у меморіальному будинку, де з 1902 по 1914 рр. мешкала родина Грушевських.
А перед віллою, ще у 1991 році, встановили стелу з барельєфом Михайла Грушевського, яку виконали скульптор Еммануїл Мисько та архітектор Василь Каменщик.
Софія ЛЕГІН
Джерело:
- Мельник І., Масик Р. Пам’ятники та меморіальні таблиці міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
