Однією з перлин Жовківського передмістя Львова є найстаріша збережена споруда Підзамча – церква св. Параскеви П’ятниці. Унікальний храм, що поєднав у собі різні стилі та елементи оборонної архітектури. Сьогодні – 20 фактів з історії святині, розташованої на вул. Б.Хмельницького, 77.
- За припущеннями дослідників, історія церкви починається ще з княжого періоду.
2. В письмових джерелах ХV ст. згадується, що храм був дерев‘яний. Коли його збудували — невідомо, але вже 1443 р. на його місці було зведено мурований.
3. Нинішня будівля церкви споруджена на початку ХVІІ ст. на фундаменті храму княжої доби. Майже одразу храм став жертвою пожежі 1623 р., під час якої вигоріло все Краківське передмістя.
4. Відбудовано П’ятницьку церкву у 1644 р. на кошти молдавського господаря Василя Лупула. Освячено храм у 1645 р.
5.На честь фундатора на стіні церкви помістили кам‘яну плиту з гербом господарів Молдови (гербовий щит з головою вола та сонцем і півмісяцем з боків. Між рогами вола — зірка, вище розташовані корона і лицарський шолом. Над гербовим картушем — перехрещені скіпетр і меч, увінчані князівською короною) і відповідним написом:
Сонце, місяць и корона,
Сцептрум, палаш, оборона,
Глава в вінци из звіздою
Нотують всі ясность Твою.
Храм сей совершен Року 1644 Августа 15
6. Ще одна геральдична плита на честь Василя Лупула розміщена на парапеті хорів церкви. Висічені на ній літери були рошифровані Богданом Янушем у 1924 р. – “ІW Василій Воєвода Божою Милостю Господар Землі Молдавської”
7. Розміщення на околиці міста зумовило загальний оборонний характер споруди, зведеної з ламаного каміння та цегли у верхніх ярусах (товсті, близько 2 м., стіни, бійниці верхнього ярусу вежі).
8. Церква була однією з трьох мурованих церков Підзамча та найбагатшою серед церков передмість Львова. Вона мала “9 фелонів з дорогоцінних оксамитів, атласів, китайок, камхи, прикрашуваних сріблом, золотом, першорядної роботи; килими й покривала турецькі; срібній й позолочені хрести, лампи, таці, чаші, корони, ворота в коралях, дорогім камінню, сріблі. Хоругви були тількі дві, червоні, адамашкові” – Іван Крип’якевич.
9. Гетьман Іван Мазепа пожертвував храму антимінс (посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. На антимінсі звершується під час св.Літургії таїнство Євхаристії).
10. При храмі знаходились опарканений цвинтар, шпиталь братства, яке існувало з 1665 р., школа, резиденція священника.
11. Церква користувалася правом юридики, беручи від парафіян чинш, в т. ч. і для замку (юридика — частина території міста, наділеного Магдебурзьким правом, у Великому князівстві Литовському та Польщі, що належала Церкві чи певному світському магнату або шляхтичеві, не підпорядкувалася міській владі та не виконувала на користь міста ніяких повинностей).
12. У кінці ХVІІІ ст. стіни церкви розписав Лука Долинський. У вівтарній частині майстер намалював Богородицю з Єлизаветою, а обабіч – фундатора в панцирі та монаха в рясі (зображення не зберегися).
13. Іконостас церкви — найстаріший з небагатьох, що збереглися в Україні з ХVІІ ст., який складається більш як з 70 ікон ХVІІ- ХVІІІ ст., розміщених у 5 ярусах. Основою іконостасу є цокольний ряд, прикрашений картушами з орнаментами у вигляді плодів граната.
14. Більшість ікон відносять до школи знаного львівського іконописця Федора Сеньковича. Автором різьби, на яку багатий іконостас, історики вважають львівського майстра Станіслава Дрієра.
15. Найстарішою пам‘яткою у церкві було рукописне Євангеліє ХVІ ст., яке зараз зберігається в Національному музеї у Львові.
16. До наших днів у вівтарі храму збереглося масивне богослужбове Євангеліє, видане 1891 р. Ставропігійським інститутом.
17. Сучасного вигляду церква набула під час реставрації 1908 р. за проектом Міхала Лужецького. При цьому завершення вежі отримало струнку баню з ліхтарем і наріжними вежечками.
18. До Першої світової війни у церкві було7 дзвонів, які були реквізовані австрійською владо. Зараз на дзвінниці лише два дзвони.
19. Храм поєднує декілька архітектурних стилів: основний фасад містить елементи барокової архітектури; нави нагадують волоські та румунські будівлі ХVІІ ст.; гострий щипець торцевої стіни із сліпими вікнами – як у готичних спорудах.
20. Біля церкви (за сучасною адресою вул. Гайдамацька, 2 ), за проектом Юліуша Гохберґера у 1873-1876 рр. було збудовано плебанію у “аркадному стилі”.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Архітектура Львова: Час і стилі: ХІІІ-ХХІ ст./ Упорядник і науковий редактор Ю.О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008;
- Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. – Львів: “Центр Європи”, 2004
- Крип’якевич І.П. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1932
- Церква святої П’ятниці: особливий храм в особливому місті / укладач свящ. Віталій Федюк; за редакцією Лесі Хомчак. – Львів, 2014
