На розі колишньої вулиці Леона Сапєги та Коперника, за сучасною адресою Бандери, 1, стоїть будинок, що у пам’яті мешканців міста Львова закарбувався, як місце, що без перебільшення можна назвати конвеєром смерті. Хоча на початку свого існування будівля не мала такого призначення, а зводилася як касарня австрійської жандармерії.
- Будівля австро-угорської жандармерії була зведена у 1889-1890 рр. за проектом Юзефа-Каєтана Яновського в стилі неоренесансу.
- Корпус будівлі має розміри 72 х 42 м. та утворює майже замкнуту композицію з великим внутрішнім двором.
- Цікавим є те, що такий великий будинок мав лише один головний вхід з вул. Сапіги та один проїзд у внутрішній двір.
- Опорядження фасадів дуже просте, з використанням деяких елементів архітектури ренесансу. Єдиний пластичний акцент – високий шпилястий дах на куті будівлі.
- На кожному поверсі будівлі було передбачено 80 робочих приміщень різних розмірів, а з численних сходових кліток для внутрішнього користування запроектовано вісім виходів у внутрішній двір, біля яких групувалися санвузли та підсобні приміщення.
Львівське міське управління поліції, 2018 р.
Львівське міське управління поліції, 2018 р.
- Коридори не були передбачені, оскільки цього не дозволяли умови освітлення, а робочі кімнати розташовані анфіладно.
- На першому поверсі були заплановані приміщення для стаєнь, що мали виходи у внутрішній двір та на вулицю.
- За часів ІІ Речі Посполитої тут було головне управління польської поліції Львівського воєводства. У 1918—1920 роках зведено будівлю в’язниці, яка спеціалізувалася на політичних в’язнях. Львів’яни називали цей будинок «тюрмою на Лонцького».
- У 1935 році в споруду було переведено слідчий відділ поліції, а в’язниця стала використовуватися в якості слідчого ізолятора.
- Під час Львівського процесу 1936 року в тюрмі утримувалися Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь та інші підсудні.
- Більшовицька влада, що прийшла в Галичину у вересні 1939 р., зробила тут велику в’язницю – Львівську тюрму НКВС № 1. У 1941-1944 р. Гітлерівська таємна поліція влаштувала на Лонцького свою катівню. У 1944 р. , з приходом радянських військ, в’язниця знову запрацювала. Потім тут було міське управління міліції з камерами попереднього ув’язнення та слідчий ізолятор КДБ.
- Зараз тут знаходиться Львівське міське управління поліції (колишні казарми жандармерії), до якого примикає колишня політична в’язниця.
- Для вшанування пам’яті закатованих у тюрмі, на будівлі було встановлено меморіальну дошку “Пам’яті жертв НКВД, ГЕСТАПО, МГБ 1939-1953 років”, яку відкрили 22 червня 1992 р.
- 23 вересня 2008 року будівлю внесено до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Будівля є Пам’яткою архітектури місцевого значення № 2157.
- У червні 2009 р. в частині приміщень колишньої тюрми почав працювати Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», у жовтні того ж року йому було надано статус національного.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Архітектура Львова: Час і стилі: ХІІІ-ХХІ ст./ Упорядник і науковий редактор Ю.О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008;
- Мельник І. Львівський Новий Світ ат південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. – Львів: Центр Європи, 2014
- http://www.lonckoho.lviv.ua/
