В понеділок, 2 квітня 2018 року, о 17:30 у Львівському історичному музеї (пл.Ринок 6, 1 поверх) в рамках фестивалю “Французька весна” відбудеться відкриття виставки “Франція поруч” (з фондів ЛІМ).
Виставка «Франція поруч» пропонує глядачеві зануритися в атмосферу «французького» Львова за допомогою пам’яток зі збірки Львівського історичного музею. Експозиція збудована за хронологічним принципом у вигляді низки тематичних блоків, які демонструють прямі чи опосередковані взаємозв’язки між Францією і Львовом, розкриваючи їх через історичні постаті чи події.
- Першою відомою згадкою про Львів є повідомлення Галицько-Волинського літопису від 1256 року. Більшість істориків засновником міста вважають галицького короля Данила Романовича. Видатний французький вчений-сходознавець Мішель Лє Кієн вважає, що місто Львів було засноване князем русичів Левом 1240 року («Християнський Схід», 1740).
- Відомі французькі картографи Гійом Левассер де Боплан та Жан-Батист Нолен у XVII ст. детально описали українські землі на своїх мапах.
- З Францією була тісно пов’язана відома шляхетська родина Собєських. Зокрема, дружина короля Яна ІІІ Собєського Марія де Ла Гранж д’Аркієн походила з французької дворянської родини, а їх син Якуб був хрещеником короля Франції Людовіка XIV. Впродовж 1640—1709 років родині Собєських у Львові належала будівля на пл. Ринок, 6 (кам’яниця Корнякта).
- Королева Франції Марія Лещинська, дружина короля Людовіка XV,була донькою короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського, уродженця Львова.
- 1783 року у Франції відбувся перший запуск безпілотної повітряної кулі, здійснений братами Монгольф’є. Захоплення польотами у той час стрімко поширилось Європою. Через дев’ять місяців львівські науковці І. Мартинович та Н. Герман, вдосконаливши тепловий аеростат братів Монгольф’є, підняли повітряну кулю у небо над Львовом.
- Наполеонівський період на виставці представлений через постать львів’янина, видатного поета-комедіографа Олександра Фредра, який проходив службу в армії Наполеона Бонапарта та брав участь у поході на Москву 1812 року. Відзначений Золотим Хрестом VirtutiMilitari та хрестом «Почесного леґіону».
- Француз за походженням, генерал австрійської армії граф Йоганн Карл фон Фреснель, будучи комендантом львівського ґарнізону, заснував військову школу плавання на Пелчинському ставі (сучасна вул. Д. Вітовського). В цій школі мали змогу навчатися плаванню і цивільні мешканці міста.
- Геополітичне та економічне становище Львова зумовлювало підвищений інтерес до міста з боку торгівців, які розглядали Львів як важливий торгівельний форпост між Європою та Азією. Підтвердженням цього є реклама крамнички Йозефа Рейса з переліком різноманітних товарів,серед них і з Франції.
- До 1936 року у Львові функціонував музей геніального композитора та піаніста Фредерика Шопенапольського походження, який значну частину свого життя жив і творив у Франції. Частина раритетів цього музею представлена на виставці.
- Прогресивна молодь Львова, подорожуючи Європою, часто відвідувала Париж, де мала можливість знайомитись із сучасними світовими тенденціями у літературі, мистецтві, моді. Поміж них — видатний поет Корнель Уейський, художники Артур Ґроттґер, Кароль Ауер та інші.
- З 1840 року у Львові виходив друком «Dziennik mod paryzskih», кожний номер якого починався інформацією про модні новинки з Парижа. Ілюстрації до нього малював художник КарольАуер. Ще одне періодичне видання – «Gazette de Leopol» 1776 року виходило друком у Львові французькою мовою.
- Неабиякий резонанс та вплив на театральне мистецтво Львова мав приїзд французької акторки Сари Бернар. У листопаді 1881 року вона виступала на сцені львівського театру графа Cтаніслава Скарбка.
- Виставку завершують керамічні пам’ятки з фабрики львівського архітектора Івана Левинського. Вироби з цього підприємства були представлені у павільйоні «Галичина» на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року та були відзначені срібною медаллю у номінації «Декорування інтер’єрів громадських і житлових споруд».
Отож, на відкриття виставки запрошуються львів’яни, гості міста, всі охочі побачити, відчути Францію поруч.
Галина СКОРОПАДОВА
