Львівські вулиці пам’ятають багатьох видатних особистостей, які своїм життям і творчістю були пов’язані з нашим містом. Зберегти пам’ять про них для нащадків допомагають меморіальні таблиці, встановлені на історичних кам’яницях. А також ці таблиці та стели є візитівками майстра, котрий їх створив. Сьогодні нашим гідом у прогулянці Львовом стануть роботи видатного українського скульптора Еммануїла Миська.
1. Візиткою не тільки Еммануїла Миська, але й усього міста є пам’ятник Королю Данилу у Міжнародному аеропорту “Львів” ім. Данила Галицького, саме він зустрічає гостей Львова у Міжнародному аеропорту “Львів” ім. Данила Галицького.
Наказ про присвоєння державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького видано у лютому 2012 року.
2. Антон Манастирський (1878-1969) – український живописець і графік, портретист, ілюстратор книжок.
Художньо-меморіальна таблиця Антону Манастирському роботи Еммануїла Миська. 1970 р., бронза, фасад житлового будинку, вул. Кармелюка, 9.
3. Олена Кульчицька (1877-1967) – українська малярка, графік, авторка понад 4 000 художніх творів.
Художньо-меморіальна таблиця Олені Кульчицькій роботи Еммануїла Миська, 1971 рік, мармур, бронза. Фасад Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької, вул. Листопадового Чину, 7.
4. Олекса Новаківський (1872-1935) – український живописець, педагог, талановитий і темпераментний експонент краківського постімпресіонізму.
Художньо-меморіальна таблиця О. Новаківському роботи Е. Миська. 1972 р., граніт, бронза. Фасад Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського, вул. Листопадового Чину, 11.
5. Леопольд Левицький (1906-1973) – український графік і живописець.
Художньо-меморіальна таблиця Л. Левицькому роботи Е. Миська, встановлена 1979 року за ініціативи Гені Левицької (дружини). Фасад Художньо-меморіального музею Леопольда Левицького, вул. Устияновича, 10.
6. Соломія Крушельницька (1872-1952) – українська оперна і камерна співачка, педагог.
Художньо-меморіальна таблиця С. Крушельницькій роботи Е. Миська. 1977 р., бронза. Фасад Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, вул. С. Крушельницької, 23.
7. Леся Українка (1871-1913) – українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Меморіальна таблиця встановлена з нагоди 100-ліття від дня народження Лесі Українки на початку вулиці, що носить її ім’я.
Художньо-меморіальна таблиця Лесі Українці роботи Е. Миська, 1971 р., бронза. Фасад Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької.
8. Петро Франко (1890-1941) — український педагог і письменник, організатор авіаційного полку УГА.
Упродовж 1939-1941 рр. працював деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові – тепер Львівська комерційна академія.
Художньо-меморіальна таблиця П. Франку роботи Е. Миська, 1990 р., бронза. Фасад Львівської комерційної академії, вул. Туган-Барановського, 10.
9. Ярослава Музика (1894-1973) – українська художниця.
Художньо-меморіальна таблиця Я. Музиці роботи Е. Миська. 1993(?) р., бронзаФасад житлового будинку, вул. Винниченка, 26.
10. Михайло Грушевський (1866-1934) – професор історії, організатор української науки, політичний діяч і публіцист. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914), дійсний член Чеської АН (1914), ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), автор понад 2000 наукових праць.
“Стела на подвір’ї Державного меморіального музею Михайла Грушевського відрізнялася не лише функціонально, але й щодо своїх просторово-середовищних характеристик. Зважаючи на це, й сама естетика стели повинна була підпорядковуватися місцю її розташування перед фасадом історичної споруди. …скульптор уникнув нав’язливої суспільною оцінкою імені пафосності, сконцентрувавши увагу на духово-інтелектуальних рисах постави М. Грушевського, його непоказному титанізмі” (З кн. Яців Р. М. Скульптор Еммануїл Мисько : Світло долі : мистецтвознавче дослідження, Київ, 2009)
Стела М. Грушевському, 1994 р. мармур. Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові, вул. Івана Франка, 154.
11. Іларіон Свєнціцький (1876-1956) – український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук з 1902 р., дійсний член НТШ з 1914 р.
“При роботі над цим об’єктом вкотре зіставилися кращі навики Миська в оперуванні об’ємом при передаванні складних суспільно-вироблених оцінок історично конкретного імені через власну емоційну і філософсько-понятійну систему. На цей раз героєм скульптурного твору стала людина, опосередковано знайома Е. Миську (художник перебував у приязних взаєминах з доньками професора Свєнціцького Вірою та Марією), тож у творі зросла питома вага саме індивідуально-чуттєвого компонента. При всій простоті композиційного та структурно-образного рішення меморіальної дошки портрет має багату асоціативну палітру та несе про пошановану особу більш ніж візуально-іконографічну інформацію” (З кн. Яців Р. М. Скульптор Еммануїл Мисько : Світло долі : мистецтвознавче дослідження, Київ, 2009)
Художньо-меморіальна таблиця І. Свєнціцькому роботи Е. Миська. 1996 р., бронза. Фасад Національного музею ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова, 42.
12. Ростислав Братунь (1927-1995, Львів) — український поет, громадський і державний діяч.
“Ще в іншому діапазоні значень постав у бронзі близький приятель Еммануїла Миська, знаний поет Ростислав Братунь… Попри те, що скульптору уже доводилося його портретувати з натури у формі станкового образу, меморіальний вимір, сильний потік добрих споминів про цю людину розпорядилися хистом Миська ще в інших порухах чуттєвості. Цей образ відрізняє живий внутрішній стан, виражена у м’язах обличчя громадянська пристрасність поета, до певної міри фаталізм його націотворчої посвяченості останніх років життя. Складається враження, що через цей портрет скульптор ідентифікує й себе в проекції нового історичного часу, вбачаючи певну близькість у динаміці свого вивільнення з тягару попередньої системи духовно-моральних вартостей з поетовою” (З кн. Яців Р. М. Скульптор Еммануїл Мисько : Світло долі : мистецтвознавче дослідження, Київ, 2009).
Художньо-меморіальна таблиця Ростиславу Братуню роботи Е. Миська. 1996 р., бронза. Фасад житлового будинку, де мешкав поет, вул. Грицая, 8.
Роксоляна МИСЬКО-ПАСІЧНИК
Джерела: http://uk.wikipedia.org
Яців Р. М. Скульптор Еммануїл Мисько : Світло долі : мистецтвознавче дослідження. – Київ : Криниця, 2009. – 224 с. : іл. – (Бібліотека Шевченківського комітету)
Еммануїл Мисько: бібліографічний покажчик / уклад. Н. В. Миць ; Мін-во освіти України, Львів. акад. мистецтв. – Львів: Каменяр, 1996. – 61 с., іл.
