Таїсія Литвиненко, видатна українська акторка, режисерка та педагогиня, померла 6 квітня 2025 року у віці 90 років. Народилася вона 10 лютого 1935 року в селі Погреби на Київщині і присвятила своє життя розвитку українського театру та кіно. У 1965 році разом із чоловіком, актором Федором Стригуном, переїхала до Львова, де понад півстоліття працювала у Львівському національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Там вона зіграла у більш ніж 100 театральних постановках і знялася у близько 20 фільмах, серед яких особливо відомі її ролі Химки у “За двома зайцями” та участь у “Вавилон XX”.
Окрім акторської роботи, Таїсія Йосипівна займалася режисурою та викладала акторську майстерність у Львівському національному університеті імені Івана Франка, виховуючи нові покоління митців. Її внесок відзначено званням народної артистки України та орденами княгині Ольги, а спадщина залишилася символом відданості мистецтву.
Таїсія Литвиненко залишила яскравий слід в українському кінематографі, зігравши різноманітні ролі – від комедійних до драматичних. Ось детальний опис її ролей у зазначених фільмах:

- «За двома зайцями» (1961)
- Роль: Химка
- У цій культовій комедії Віктора Іванова за п’єсою Михайла Старицького Литвиненко зіграла Химку – жваву, кмітливу і веселу служницю родини Сірків. Її персонаж став одним із найяскравіших у фільмі завдяки природному гумору, виразній міміці та вмінню передати народний колорит. Химка допомагає розкрити комічні ситуації навколо залицянь Голохвостого, додаючи стрічці легкості й шарму. Ця роль принесла актрисі широку популярність серед глядачів.

- «Назар Стодоля» (1954)
- Роль: Галя
- У драматичній екранізації однойменної п’єси Тараса Шевченка Литвиненко виконала роль Галі – молодої дівчини, яка кохає Назара, але стикається з протидією батька-сотника. Її героїня ніжна, щира, але водночас рішуча у боротьбі за своє щастя. Ця роль стала однією з перших значних робіт Литвиненко в кіно, де вона продемонструвала здатність передавати глибокі почуття і трагізм.

- «Максим Перепелиця» (1955)
- Роль: Василинка

- «Григорій Сковорода» (1966)
- Роль: Параска Сагура
- Параска у виконанні Литвиненко – це образ простої української дівчини, яка, за сюжетом, була нареченою Сковороди в молодості. Її персонаж символізує зв’язок філософа з народом і його внутрішній конфлікт між особистим життям та прагненням до духовної свободи. У стрічці підкреслюється, що Сковорода, попри почуття до Параски, обирає шлях мандрівного філософа, відмовляючись від сімейного життя. Литвиненко зуміла передати ніжність, щирість і теплоту цього образу, що контрастує з аскетичним шляхом головного героя, якого зіграв Олександр Гай..
- Роль: Параска Сагура

- «Вавилон-XX» (1979)
- Роль: Пріська
- У поетичному шедеврі Івана Миколайчука Литвиненко зіграла Пріську – селянку, яка є частиною колоритного сільського світу. Її героїня уособлює простоту і життєву мудрість, гармонійно вписуючись у філософську атмосферу фільму. Роль невелика, але виразна, з акцентом на народний типаж і теплоту.

- «Така пізня, така тепла осінь» (1981)
- Роль: Мати Буняка
- У драмі Івана Миколайчука Литвиненко виконала роль матері головного героя, Буняка, який повертається з Канади на батьківщину. Її персонаж – втілення материнської любові й туги за сином, що додає фільму емоційної глибини. Литвиненко майстерно передала почуття втрати й надії.

- «Житейське море» (1983)
- Роль: Ваніна
- Ваніна у п’єсі Карпенка-Карого – дружина головного героя, актора Івана Барильченка. Вона є складним і багатогранним образом: любляча, але страждаюча жінка, яка намагається зберегти сімейне життя, попри подвійне життя чоловіка, його зради та занурення у світ театрального закулісся. Ваніна уособлює моральний контраст із цинічним і аморальним світом артистичного середовища, яке описує Карпенко-Карий. У виконunto собою Литвиненко передала цей образ із притаманною їй глибиною, підкреслюючи як трагізм, так і силу своєї героїні.

- «Сіроманець» (1989)
- Роль: Дружини Чепіжного
- У цьому фільмі Таїсія Литвиненко виконала роль дружини Чепіжного — другорядного персонажа, який через свою присутність розкриває побутові та соціальні особливості життя в карпатському селі. Її акторська гра додає цій стрічці емоційної глибини, підкреслюючи традиційні цінності тогочасного українського суспільства та допомагаючи глядачам краще зрозуміти атмосферу і контекст подій.
- Роль: Дружини Чепіжного

- «Меланхолійний вальс» (1990)
- Роль: Пані Бранко
- У фільмі пані Бранко, яку зіграла Таїсія Литвиненко, є другорядним персонажем, що уособлює традиційне суспільство та його консервативні норми, контрастуючи з молодими героїнями — Мартою, Ганною та Софією, які прагнуть свободи й самореалізації в мистецтві й науці наприкінці XIX століття; її образ підкреслює конфлікт між старими цінностями й новими ідеалами, додаючи глибини темі боротьби проти соціальних обмежень.
- Роль: Пані Бранко

- «Гетьманські клейноди» (1993)
- Роль: Устя
- У фільмі «Гетьманські клейноди» (1993), знятому режисером Леонідом Осикою за мотивами повісті Богдана Лепкого «Крутіж», Таїсія Литвиненко зіграла роль Усті — дружини Власа. Цей історичний фільм розповідає про події 1659 року, коли прихильники Богдана Хмельницького намагаються врятувати гетьманські клейноди, символи влади та незалежності України. Персонаж Усті, хоч і не є центральним, додає глибини побутовому тлу сюжету, відображаючи життя простих людей у той неспокійний час. Таїсія Литвиненко майстерно втілила образ, підкреслюючи емоційну атмосферу стрічки.
Таїсія Литвиненко у цих фільмах проявила себе як актриса широкого діапазону – від комедійних образів (Химка) до драматичних і ліричних (Галя, матері). Її героїні часто уособлюють українську душу – простоту, силу і теплоту, що робить її внесок у кінематограф незабутнім.
Наталка СТУДНЯ