10 цікавих фактів про вулицю Руську у Львові

Вулиця Руська, що розташована у середмісті Львова та відома ще з середньовіччя поєднує площу Ринок і вулицю Підвальну. Сьогодні 10 цікавих фактів з історії вулиці, що довший час була осередком української культури.

1. За Іваном Крип’якевичем: «Руська вулиця згадується під сею назвою вже в ХV ст. В ті часи було тут всього 14 домів, що належали до наших міщан. В 1405 р. маємо перші імена цих міщан: Омелян, Іван, Реполуск, Гаврило, Іван Кушнір, Ленова, Гриць, Зань Кушнір, Петро, Кузьма, Васька, Улька, Матвій, Іван Бушкаль. Пізніші візначні міщанські роди на Руській вулиці були Луцькі, Бабичі, Красовські в ХVІ ст., Білдяги, Добрянські, Стрілецькі – в ХVІІ ст., Лясковські – в ХVІІІ ст. Між ними були також греки Лангіші, Алвізи, Ізаровичі та інші».
2. На початку ХV століття на Руській знаходилось не більше 14 домів, між ХVІ-XVII ст. їх було вже 20. Історики припускають, що перші муровані будинки – кам’яниці – почали тут будувати після великої пожежі 1527 р. Тоді охопивши декілька вулиць, вогонь знищив чи не всі дерев’яні вежі, а також значно пошкодив Низький замок. Відновити фортифікаційні споруди, знищені пожежею, вдалося лише в 1540 р.

3. Домінантою вулиці є комплекс Успенської церкви – найціннішої пам’ятки львівського рененсансу. До цього давнього осередку львівських русинів належали: церква Успення Пресвятої Богородиці (збудована в 1591-1629 рр. Павлом Римлянином, Войцехом Капіносом, Амброзієм Прихильним), її дзвіниця – вежа Корнякта (споруджувалась понад сто років, перші яруси будувалися у 1572-1578 рр. Петром Барбоном та Павлом Римлянином), каплиця Трьох Святителів (збудована у 1584-1591рр. архітектором Андрієм Підлісним), житлові та адміністративні будинки, більшість яких належали до Ставропігії.
4. За Іваном Крип’якевичем: «При Руській вулиці побіч церкви Успіння Богородиці знаходилися будинки Ставропігії. Церковне братство при Успенській церкві постало в ХV ст., від 1530-х рр. розкривало чимраз більшу діяльність, врешті 1586 р. від антіохійського патріарха Йоакима дістало підтвердження нового статусу і титул Ставропігії. До братства могли належати особи всякого стану, міщани й міщанки: вписове було 6 грошей і річна вкладка також 6 грошей, але поза тим братія давала на братські цілі добровільні пожертви і в тестаментах записували більші легати. Число членів братства в 1586 р. було всього 14, потім зросло до 50. В члени вптсувалися також різні видатні люди з-поза Львова: козацькі гетьмани Ружинський, Виговський, Тетеря та інші. Крім українців  належали до братства й греки, між ними наймогутніший Костянтин Корнякт».

5. На вильоті вулиці Руської біля апсиди Успенської церкви стояла Босацька фіртка, яку пробили у міському мурі у ХVІІ ст.  (свою назву вона одержала від костелу і монастиря кармелітів босих). Після її появи назва «Босацька» перейшла і на Руську браму, згадки про яку маємо у ХVІ ст. (була влаштована у високому внутрішньому мурі, який проходив поблизу Успенської церкви).
6. За Іваном Крип’якевичем : «У 1738 р. король вперше дозволив жидам вести торгівлю на Руській вулиці. З кожним роком жиди скріплювалися тут, врешті значна частина українських домів перейшла в їх руки».

7. Наріжна кам’яниця на вул. Руській, 16 була збудована у 1908 р. на місці двох кам’яниць. Одна з них – Докторівська кам’яниця, що мала адресу вул. Бляхарська , 19, походила з ХVІІ ст. і вважалася найгарнішою у єврейській дільниці. Її власником був придворний лікар турецького султана, а потім короля Яна ІІІ Собеського, Сімхе Менахем.
8. Будівля Товариства взаємних убезпечень «Дністер» (вул. Руська, 20) була збудована фірмою Івана Левинського у 1905-1906 рр. на місці трьох кам’яниць за адресами вул. Руська, 20, 22 та 24. Будинок «Дністра» є одним з найкращих зразків поєднання сецесії з українським національним стилем. Будинок використовувався не тільки як офіс Товариства «Дністер». Тут були велиі театральна і спортивна зали, де функціонували театр «Руська Бесіда» та спортивне товариство «Сокіл-Батько».

9. Вулиця Руська ділила до 1940-х рр. нинішню вул. Івана Федорова на дві різні за етнічним і конфесійним складом частини. Північна була заселена переважно греко-католиками і була частиною руської дільниці Середмістя. Від вул. Вірменської до сучасної Ставропігійської називалась вона Домініканська бічна, а від Ставропігійської до Руської – Руська бічна. Південна частина з середини ХІVст. була головною вулицею єврейської дільниці й називалася Жидівською. У 1871 р. три вулиці були об’єднані в одну, яка дістала назву Бляхарської від бляхарських майстерень, які були в цій околиці.

10. Початкова ділянка вулиці досить вузька. Ще до 2006 р. тут була унікальна розв’язка трамвайних колій, коли рейки протилежних ліній взаємно накладались. У 2006 вулиця була реконструйована. Трамваї отримали можливість рухатися різними коліями.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

1. Архітектура Львова: час і стилі XIII-XXI ст. / упорядник і науковий редактор Ю. О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008
2. Вуйцик В. Leopolitana. За ред. О.Бойко та В.Слободяна. – Львів, 2013
3. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Накладом товариства “Просвіта” у Львові, 1932
4. Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2015