Будинок Страхового товариства «Дністер» (вул. Руська, 20) відзначає своє 110-ліття. Колись тут містилась перша українська страхова компанія, а зараз – Комунальна перша міська поліклініка. Установа обслуговує близько 32 000 мешканців Личаківського і Галицького районів, а також частину Шевченківського району.
На базі приміщень поліклініки розміщена обласна медична бібліотека; три обласні медико-соціальні експертні комісії і МСЕК Личаківського району, також у будинку міститься відділення Ощадбанку, аптека та фехтувальний зал.
Початок страхової діяльності в Україні
«Дністер» був першою українською страховою компанією. Створений у 1892 році «з метою взаємної забезпеки від вогню, крадіжки і влому» (засновники – Кость Левицький, Василь Нагірний, Степан Федак, Дам’ян Савчак та Теофіл Бережницький). Від 1895 року вона розташовувалась у кам’яниці «Просвіти» на пл. Ринок, 10. Згодом було вирішено придбати земельну ділянку на вул. Руській та спорудити власний будинок.
У 1929 році «Дністер» мав 1200 агентств та понад 95 тисяч членів, припинив свою діяльність у 1939 році, з приходом радянської влади.
Помешкання відомих львів’ян
У 1920-30 роках у приміщеннях з боку вулиці Підвальної були помешкання визначних львів’ян-українців: голови Державного Секретаріату (уряду) ЗУНР Костя Левицького, відомого на всю Галичину стоматолога Івана Бережницького та політика і громадського діяча Осипа Назарука. У 1950-х у цьому будинку був гуртожиток №1 Обласної радянської партійної школи при обкомі КПУ та їдальня, а також спортзал Львівської обласної ради.
Брами доповнюють загальний стиль споруди
Брами будинку гармонійно доповнюють споруду. Лінії дверей збігаються з лініями елементів декору фасадів. Металеві елементи брам по своїй стилістиці, базованій на поєднанні мотивів гуцульських вишивок, писанок з сецесійними тенденціями. Верхня частина обох брам і, ймовірно, кована фрамуга (з вул. Руської) були заскленими.
Оригінальні балкони
На краях фасаду будинку з боку вул. Підвальної на рівні другого і третього поверхів симетрично розташовані по два балкони. За своїм стилістичним рішенням балкони гармоніюють із загальною стилістикою будинку.
Балкони третього поверху складаються із плит штучного каменю, кронштейнів, стовпців та металевої огорожі. Основним елементом в огорожі є стилізовані мотиви народного орнаменту.
Балкони другого поверху відрізняються, адже мають не металеву, а кам’яну огорожу. В основі її оформлення лежать вертикальний рослинний орнамент.
Дебют Леся Курбаса
Саме у цьому будинку у 1908 році дебютував режисер та актор Лесь Курбас. Не раз у залі відбувалась вистава «Руська Бесіда». А у 1914 році тут працювало спортивне товариство вищих шкіл «Україна». При ньому діяла перша хокейна команда «СТ Україна».
Михайло Стефанівський і «Дністер»
Михайло Стефанівський – одна з найяскравіших постатей в українському мистецтві кованого металу початку ХХ ст., відомий він не лише як майстер слюсарського ремесла, а також як великий меценат української культури.
Після навчання у Відні Стефанівський починає працювати в слюсарській майстерні Григорія Васіки. У 1905-1905 роках він виконує слюсарські роботи в будинку «Дністер», що стало першим великим замовленням для його фабрики.
Гуцульська сецесія
«Дністер» – один з найкращих зразків поєднання українського національного стилю і сецесії. Елементи народно-стильової орнаментики, зокрема, мотиви гуцульських писанок і згард (архаїчних гуцульських прикрас), повторюються в ліпнині, кераміці та металі.
Це можна помітити на прикладі стилізованих хрестів в колах (на кованих решітках на даху, в ліпнині на фасаді та на стелі інтер’єру), що здалеку нагадують орнаментальні схеми у вишивці. Найчастіше використовуються такі геометричні елементи народного орнаменту, як хрестики, кружечки, ромбики, трикутники, гачки та колоски.
Іван Левинський і «Дністер»
Провідний будівельний підприємець Галичини, фабрикант, архітектор, професор, громадський діяч Іван Левинський створив проект «Дністра». Він обстоював все українське і намагався залучати до зведення споруд місцевих інженерів, підприємців і будівельників.
«Календар «Просвіти» так пише про будівництво «Дністра»: «Цілу будову скінчено і віддано до ужитку в жовтні 1906 року. Додати треба, що будова виконана, оскільки можна, руськими силами. Професор Левинський віддав виконання фасадів і всіх архітектонічних штук архітекті Обмінському, а декорацію майолікову Русинови тархітекті п. Лушпинському…».
Два проекти одного будинку
Наприкінці ХІХ століття архітектор Іван Левинський на двох земельних ділянках (вул. Руська, 20 та вул. Підвальна, 7) запроектував спорудження будівлі Страхового товариства «Дністер». Перший проект для цього будинку Левинський виконав у березні 1905 року в стилі історизму – як чотириповерхову споруду з двома кутовими вежами та аттиком. Із невідомих причин його не було реалізовано.
Менше ніж через п’ять місяців Іван Левинський спільно з архітекторами Левом Левинським, Тадеєм Обмінським та Олександром Лушпинським розробили новий проект, який було остаточно затверджено магістратом Львова 23 липня 1905 року. Цей проект охоплював три ділянки. Будівлю створили багатофункціональною – банківський будинок поєднано з житловим, блок помешкань має окремий під’їзд з боку Підвальної вулиці. Додаткові функції виконують приміщення «партеру», де облаштовано спортивну залу та крамниці. «Дністер» називають одним із найбільш «раціональних» планів Левинського.
Металеві решітки даху
Металеві завершення на верхньому ребрі даху схожі на коване мереживо, опорою якому є два вертикальні шпилі. Для конструкції решітки використано залізні смуги двох різних за перерізом прямокутних профілів. Дві ширші смуги розміщені горизонтально. З’єднуючи собою шпилі. Вони водночас слугують каркасом, на який ніби почеплений клепками орнамент із залізної смуги меншого профілю, листочків, хрестів і хрестподібних квітів.
Наталія БОЙЧЕНКО
