Беручи в руки книгу чи газету, ми, звичайно, не замислюємося над тим як їх виготовили. Устаткування для цього непростого завдання з кожним днем стає все новішим та складнішим. Проте навіть ще кілька десятків років тому процес друкування відбувався зовсім по-іншому. Краще про це дізнатися можна відвідавши Музей історії освітньої та друкарської діяльності Ставропігійського вищого професійного училища м. Львова.
Музей розміщено за адресою вул. Федорова, 9, у приміщенні навчального закладу. Експозицію, яка розповідає історію книгодрукування від зародження до сучасності, представлено у чотирьох залах. Незважаючи на те, що тематика музею є досить вузькою, відвідувачам різного віку та професій буде цікаво дізнатися про «виробництво» друкованого слова. Пропонуємо вам кілька цікавих фактів про цей музей.
- Будівля ліцею є однією зі споруд, які звело Успенське Ставропігійське братство упродовж XVI – XVIII століть.
- Вхід до музею оздоблений барельєфом – гербом Ставропіґійського інституту у Львові, який виконав відомий скульптор Антоній Попель, автор скульптурного оздоблення Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької та інших мистецьких творів.
- Більше ста років тому у цьому ж приміщені Ісидор Іванович Шараневич, відомий історик та педагог, заснував перший публічний музей у Галичині. Першим його відвідувачем став спадкоємець трону Монархії Габсбурґів – кронпринц Рудольф (1858–1889).
- Збереглася книга відгуків відвідувачів цього музею. із записами багатьох відомих осіб, зокрема Андрея Шептицького, Осипа Маковея, Михайла Коцюбинського, Романа Шухевича та інших.
- Артефакти з вищезазначеного музею були перенесені в інші заклади Львова, зокрема рукописи та стародруки – у Музей книги та Львівську національну наукову бібліотеку України ім. Василя Стефаника.
- Сучасний музей ще зовсім «молодий», діє з жовтня 2014 року.
- Йдучи до музею, відвідувачі проходять повз зал засідань Української Національної Ради (1918), парламент ЗУНР.
- Значна частина експозиції – друкарська техніка другої половини XX століття. Для роботи з нею потрібно було мати неабияке здоров’я та силу (через шкідливі випари та важкі металеві знаряддя), проте більшість працівників друкарні були жінки.
- У музеї є окремий зал, де представлено початок комп’ютеризації друкарського виробництва. Пристрої, якими більшість з нас нещодавно користувалися: лампові монітори, дискети, матричні принтери тощо.
- Попри те, що музей діє менше року, серед його відвідувачів – багато іноземців та українців з різних областей, а от львів’ян, на жаль, – дуже мало.
Настя БОБЕЛЯК
