Починаючи з 1 листопада 1918 року і по 17 липня 1919 року, між Польщею та ЗУНР на території Галичини відбувалися військові дії. У Львові поляки займали західну частину міста з головним залізничним вокзалом, українці утримували територію Високого Замку і вокзалу Львів-Підзамче. Багато будівель в місті було пошкоджено, деякі фото з тих часів можемо побачити на давніх фотографіях.
Аптека «Під Фемідою» на розі вулиць Словацького та Сикстуської продовжувала свою діяльність, незважаючи на активні бойові дії. Будівля, де розташовувалась аптека, була посічена кулями, лінія бою в цей час проходила між Дирекцією залізниці на сучасній вулиці Листопадового Чину та Цитаделлю. Аптека функціювала до недавнього часу, зараз там ремонт і, вочевидь, ми її більше там не побачимо.
Палац Голуховських був зайнятий польськими підрозділами 6 листопада. Українські війська не припиняли спроби відбити цей важливий об’єкт, обстріл вівся вдень і вночі як і з боку парку, так і з боку сучасної вулиці Гоголя. Тільки за одну атаку застосовувалося близько 15 тис набоїв. 21 листопада українці відступили від палацу. Зараз на його місці Діагностичний центр Львівської залізниці.
Біля Головної пошти міста відбувалися одні з найзапекліших боїв. Приміщення були захоплені українськими військами, 4 листопада відбувався активний штурм будівлі поляками. Після перемир’я 8 листопада пошта опинилася в польських руках.
Будівля греко-католицької семінарії розташовувалася відразу біля Головної пошти, тому також постраждала. Воєнізований комплекс будівель пошти і семінарії із входами з вулиць Коперника, Словацького та Дорошенка називали «редутами Пілсудського» (місця розташувань девізій польського генерала). Зараз на цьому місці географічний факультет університету ім. Івана Франка.
Фасад будинку бібліотеки Оссолінських з боку парку також пошкодили кулями. Зараз ця будівля має ім’я Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника.
Хасидська синагога на вулиці Сянській, 4 пережила погром, внаслідок якого пожежею було знищено внутрішній вистрій. Даної синагоги зараз не існує.
Костел святих Ольги і Єлизавети знаходився біля важливого стратегічного пункту, тобто головного вокзалу, тому неодноразово опинявся в центрі бойових дій. Так 6 березня 1919 року в ризницю відбулося пряме попадання артилерійського снаряду. З наступним обстрілом снаряд пробив дах і склепіння та впав до храму – тоді 30 людей загинули на місці.
Львівська цитадель знаходилася на підвищенні гір Шембека, Познанської і Жебрачої. Сили Українських січових стрільців на початках перебували саме тут, займаючи зручне положення над містом. Намагаючись відібрати Цитадель, поляки вели обстріл з боку вул. Пелчинської (тепер вул. Вітовського). Бої тривали близько трьох тижнів, після чого польські війська перемогли. Сьогодні вежі Цитаделі є приватною власністю, при цьому віднесені до пам’яток національного значення.
Обстріл 25 березня 1919 року зачепив будинок на вулиці 29 Листопада, 18) (тепер вулиця Коновальця), неподалік якого жив Ян Рюкер відомир доктор фармації у Львові. Від цього обстрілу померла 70-річна мати Рюкера.
6 січня 1919 року у стіну церкви Преображення Господнього зі сторони вулиці Корнякта влучив снаряд, але при цьому вибуху не сталося. В пам’ять про цю подію снаряд було назад вмуровано у стіну, а день події підписано як 06.01.1919. Після ремонтних робіт дату переписали на 05.01.1919. Цей слід війни, в якій таки перемогли поляки, зберігається в нашому місті по нині.
Тетяна ЖЕРНОВА
Джерела:
- Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів: «Центр Європи», 2006
- Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2011. – Львів: «Центр Європи», 2011
- https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B9%D1%82_%D0%A5%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%BC_(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2)
- https://pl.wikipedia.org/wiki/Bitwa_o_Lw%C3%B3w_1918-1919
