Сьогодні ми сприймаємо флюгери як декоративний елемент, витвір ковальського мистецтва, що прикрашає будинок. Та насправді прапорці, які вказують напрямок, а при складній конструкції ще й швидкість, руху вітру в давньому Львові мали вкрай важливу функцію. І пов’язані вони із нашим містом уже досить давно. Тож сьогодні 10 фактів з історії флюгерів Львова.
1. Флюгери у Львові з‘явилися давно, ще у ХІV ст., як вказівник напрямку вітру. Їхнє встановлення було необхідним, оскільки давало змогу ефективно локалізувати пожежі та не допускати їх поширення через іскри, що розносяться вітром.
2. Флюгерами був оздоблений фасад Низького замку. Про це згадує у своїй хроніці Бартоломей Зіморович: під час відбудови замку староста Анджей Бажи «… верхні яруси замість пірамід та прапорців (флюгерів такої форми – ред..) вазонами та кубками з вушками приздобив…»
3. На гравюрі, виконаній за створеним у 1607 році малюнком Ауреліо Пассаротті, флюгері зображені на баштах Галицької та Краківської брам та на вежі катедрального костелу. До речі, на Краківській брамі до 1490 року знаходився і вартівник, який повинен був сповіщати про виникнення пожеж. На інших баштах міських укріплень теж були флюгери.
4. Флюгер на вежі катедрального костелу був замінений іншим у 1615 році з нагоди в’їзду до Львова архієпископа Яна Прухницького. Як писав Зіморович: «сама дзвіниця храму замість прапорця на своєму верху форугву з відповідним знаком виставила, яка швидким рухом оберталася».
5. На ратушній вежі флюгер встановили після її надбудови у 1619 році. Він був залізний, у формі лева, який тримає в передніх лапах три пагорбки та зірку. Міщани називали його лагідно «левенятком».
6. Падіння «левенятка» львів’яни тлумачили як пророцтво майбутніх нещасть. До прикладу, 7 липня 1672 року сильний вітер звалив шпиль ратушної вежі, а через декілька місяців Львів пережив важку турецьку облогу. Відтак залізного лева замінили на золоченого. Після наступного його падіння – Львів у 1704 році здобули шведи.
7. Золочене «левенятко» простояло на ратушній вежі до її падіння 14 липня 1826 року. Згодом його становили на відбудованій вежі (1827-1835 рр.). «Пережив» флюгер і пожежу після обстрілу Львова австрійським військом у листопаді 1848 року і знову був розміщений на відбудованій вежі у 1851 році. Там же він залишався і у міжвоєнний період. Зараз «левенятко» знаходиться у колекції Львівського історичного музею.
8. Стояли флюгери і на храмах Львова. Зокрема, на дзвіниці монастиря бернардинів стояв флюгер із написом ажурними літерами «Michael fecit victoriam» (св.Михаїл творить перемогу). Цей флюгер, на всяк випадок, зняли після падіння шпиля ратушної дзвіниці у 1672 році.
9. Флюгери прикрашали і дах костелу Кармеліток босих, і дах шпиталю боніфратів. А той, що нині стоїть на костелі Єзуїтів, виконано у формі силуету ангела.
10. У ХІХ ст., у зв’язку з вдосконаленням системи протипожежної безпеки, флюгери набувають декоративного призначення. Але в продовження давньої традиції їхнього використання у боротьбі з вогнем, флюгери було встановлено на будинках пожежної сторожі навпроти початку вулиці Личаківської (зараз не існує) та на Підвальній.
Софія Легін
На матеріалах: П. Гранкін, Ф.Василенко. Флюгери середньовічного Львова// Ринок інсталяцій. – 2004, № 11.
