Фактично усі знають, що колись на Замковій горі у Львові стояв Високий замок. Менш відомим є Низький Замок, який попри все був ключовим об’єктом міських фортифікацій, що створювалися у місті Лева в ХІІІ-ХV ст. Сьогодні нагадаємо 10 цікавих фактів з його історії.
- Низький Замок було збудовано у другій половині ХІІІ ст. князем Левом Даниловичем. Розташовувалася фортеця там, де зараз знаходяться Національний академічний український театр імені Марії Заньковецької, Національний музей імені Андрея Шептицького та «Вернісаж».
- Найдавніша документальна згадка про замок – у копії документу з 1292 року. Князь Лев дозволяє в саду новозбудованої Миколаївської церкви “черпати воду, що протікає до нашого двору в місті Львові, тобто до Нижнього Замку біля кухні”. Цей запис вказує на водогін, що постачав замок водою з джерел Замкової гори і проходив через церковний сад. [4]
- Замок мав не лише оборонне, а й адміністративне значення. Тут перебували Ґродська канцелярія з архівом, трибунальський суд та в’язниця для злочинців зі шляхетського стану у Судовій вежі, а також костел Св. Катерини. Як писав Мартін Ґруневеґ: «Вона була раніше руською, як ще й тепер свідчить уся її будова. Всередині, починаючи з підлоги, прикрашена мальовидлами євангельських історій і святих, все на руський лад… Вимурувана дуже старанно, з особливо міцної цегли» (Ґруневеґ М. Опис Львова/ Публ. підгот. та авт. передм. Я. Ісаєвич // Жовтень. – 1980. – Ч. 10. – С. 109-114)
- Замок був поділений на дві частини. Одна – власне замок, мурований, із костьолом, парадними покоями, склепами та пивницями. Він був відділений від пригородка муром. Друга частина – пригородок зі склепом для зберігання гродських книг, стайнями, мурованим домом месіонарським, великим домом білим і кухнею. Пригородок із півночі та заходу примикав до міського муру. Натомість зі сходу та півдня був оточений дерев’яними парканами. У парканах були брами, що виходили на місто і монастир оо. Францисканів. [4]
- У 1564 р. Львів охопила пожежа. Окрім багатьох помешкань на вулиці Краківській, стихією було знищено шпиталь з каплицею св. Духа, костел св. Хреста з монастирем та споруди Низького замку. А під час пожежі 1565 року він вигорів дотла. Зусиллями старости Петра Баржі розпочато відбудову, передовсім стін і господарських споруд. По його смерті до Замку вислано дворянина Андрія Овадовського, який склав описи та кошториси для ґрунтовної реконструкції. Микола Гербурт, староста з 1570 року, довершив перебудову Замку в ренесансово-маньєристичному стилі (1574). Керував будівництвом незнаний на ім’я італієць. [4]
- За Іваном Крип’якевичем: «З історичних подій, зв’язаних із замком, важніша та, що 1537 р. король Жигмонт Старий мусив тут упокоритися перед шляхтою, яка підняла проти нього бунт, т. зв. «кокошу війну». В 1704 р. проживав тут шведський король Карл ХІІ, пізніший союзник гетьмана Мазепи».
- Були тут королівські покої з галереями. Але вже у ХVІІ ст. вони не відповідали потребам королівського комфорту і володарі Речі Посполитої воліли мати свою резиденцію у вигідніших кам’яницях на Ринку.
- Наприкінці ХVІІІ ст. австрійський уряд мав намір продовжити адміністративно-судові функції Низького Замку, але його стан був близький до руїни, тож у 1802 р. цю рудеру передали місту. «Австрійський уряд дарував знищені мури галицьким «станам», а вони 1802 р. продали їх місту: магістрат випродав цеглу жидам, і з неї побудовано кам’яниці на Краківській площі (сучасна площа Князя Ярослава Осмомисла)», – Іван Крип’якевич.
- На місці замку деякий час була торговиця та склади дров, а потім тут утворили площу Каструм (Замкову), яка кілька десятиріч стояла пусткою. У ХІХ ст., на місці, яке займав Низький Замок , збудували Промисловий музей та чотири кам’яниці.
- Низький Замок залишився в топоніміці міста лише в назві вулички, що сполучає вул. Театральну з проспектом Свободи. ДО 1871 року її називали вуличкою при площі Каструм, потім Техніцькою на честь техніків (студентів Технічної академії ) У 1885 р. вулицю перейменували на честь польського патріота Валеріана Лукасінського. За німецької окупації вуличка називалася Дзвінною, а в 1946 р. їй присвоїли ім’я комсомолки-партизанки Зої Космодем’янської. У 1991 р. вуличка, до якої не приписано жодного будинку, отримала назву Низький Замок.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Гупало Ірина. Як горів Львів, або хронологія пожеж міста /Галицька брама, травень 1997 р. – № 5
- Крип’якевич Іван. Історичні проходи по Львові. – Львів, Видання товариства “Просвіта”, 1932
- Мельник Ігор. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. Львів: Центр Європи, 2011
- Могитич Роман. Низький Замок у Львові
