Сьогодні Сихів — це щось більше, ніж просто найбільший спальний район Львова. Це — мікросвіт із власним темпом, характером і навіть мемами. Але за типовими дев’ятиповерхівками, нескінченними дворами та сучасними кав’ярнями ховається довга, насичена і подекуди дивовижна історія.
Отож, ловіть 10 фактів про Сихів, які змусять подивитись на цей район по-новому.
1. Сихову більше 600 років
Перші письмові згадки про Сихів датуються 1409 роком — коли Львів ще мав міські мури, а «турист» був словом з майбутнього. Тоді Сихів був селом, далеко за межами міста, з полями, садами й хрестами на роздоріжжях.
2. Назва району — загадка
«Сихів» — слово, що досі не має єдиного пояснення. Одні історики виводять його від староукраїнського «сихий» — «високий», інші припускають, що воно походить від імені давнього власника села. У будь-якому разі, звучить автентично.
3. Тут вирощували виноград і бджіл
До радянських часів Сихів був зеленим раєм: сади, городи, пасіки й навіть виноградники! Уявіть собі — сучасне перехрестя Чукаріна і Сихівської ще сто років тому могло бути виноградною аркою.
4. Радянський Сихів мав стати районом майбутнього
У 1980-х Сихів задумувався як експериментальний мегарайон. Широкі проспекти, соцкультпобут, десятки шкіл і садків. Та через брак фінансування багато з цих мрій залишилися лише на кресленнях.
5. Населення — як у цілого міста
Сьогодні Сихів — найгустонаселеніший район Львова. У ньому живе більше людей, ніж у багатьох обласних центрах України — понад 120 тисяч мешканців. А це вам не жарти!
6. Трамвай, якого чекали 30 років
Про трамвай на Сихів почали говорити ще в 1980-х. Але перший вагон поїхав лише у 2016 році. Сихівський трамвай став не лише інфраструктурною подією, а й символом — що навіть обіцянки з бородою можуть здійснитися.
Відкриття трамвайної лінії на Сихів
7. Церква, яку видно звідусіль
Храм Різдва Пресвятої Богородиці — монументальний символ нового Сихова. Його проєктував сам Мирослав Скорик, видатний композитор і архітектор. Велична сучасна святиня, яка притягує погляд з будь-якого району.
8. Район із власним кінотеатром і театральною сценою
Кінопалац імені Довженка — серце сихівського культурного життя. Тут не лише показують фільми, а й влаштовують вистави, концерти, лекції. Це більше, ніж кіно — це справжній культурний осередок.
9. Ринок, де є все — від малосольних до магії
Сихівський ринок — це фольклор у чистому вигляді. Тут можна знайти абсолютно все: від сезонної малини до старовинних ікон. І, звісно, кожен продавець тут — маленький психолог, екстрасенс і актор в одній особі.
10. Сихів перетворюється прямо на очах
За останні роки район змінився до невпізнання: нові сквери, урбан-проєкти, сучасні кав’ярні, розумні світлофори й навіть стріт-арт. Сихів більше не просто «спальник», а повноцінна частина сучасного міста, яка має голос і стиль.
Сихів — це живий організм. Зі своїм минулим, травмами, гумором і надією. Це район, у якому легко втратити орієнтир, але важко втратити себе. Він не на показ, але вартий уваги.
Маєте спогади про старий Сихів? Пам’ятаєте, як будували «Іскру» чи ще купували молоко в пляшках на базарі? Діліться історіями в коментарях — бо саме з них і складається жива історія міста.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Список використаної літератури та джерел
Мельник І. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Львів: Центр Європи, 2006.
Вуйцик В. Сихів: від села до міського масиву // Львівські історичні нариси. — Львів, 1998.
Офіційний сайт Львівської міської ради — https://city-adm.lviv.ua/
Lviv Interactive (Центр міської історії Центрально-Східної Європи) — https://lia.lvivcenter.org/
Сайт Церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Львові — https://www.rizdvo.org.ua/ (наразі сайт недоступний; можливо, тимчасові технічні роботи)
Публікації на сайті ZAXID.NET — зокрема матеріали про запуск трамвайної лінії на Сихів (2016), урбаністику та інфраструктуру району.
Видання “Локальна історія” — публікації про Львів та трансформацію передмість, зокрема про Сихів.
Інтерв’ю та дослідження URBANideas, Сихів.Media та Музею модернізму у Львові — контекстні матеріали про мозаїки, мікрорайони та культурну ідентичність району.
