Недалеко від Львова (всього лише 45 км), в Городоцькому районі розташоване місто Комарно, що має давню історію. Постійне поселення на території міста виникло орієнтовно в XII – XIII ст., а назва його очевидно пов’язана з тим, що в давнину ця місцевість була дуже заболоченою і над нею кишіли комарі.
Давнє Комарно із замком та оселями знаходилося на Лисій горі аж до 1240 року, коли було вщент зруйноване татарською ордою хана Батия. І тільки після цього нашестя почало забудовуватися сучасне місто, яке розташовувалося посеред острова, що утворився з нанесеного водами намулу. В 1349 році Комарно в складі галицької землі захопили польські феодали, після чого адміністративно належало до Руського воєводства, 15 серпня 1473 року одержавши Магдебурзьке право, набуло статусу міста.
У місті є декілька пам’яток історії та архітектури. Серед яких: Костел Різдва Пресвятої Богородиці (1657 рік); придорожній пам’ятник (XVII ст.); рови і вали в західній частині міста, насипані для оборони від турків, татар і шведів(ХVІ-ХVII); церква св. Петра і Павла; руїни палацу Лянцкоронських—пам’ятки архітектури кінця XIX ст.
А ще тут поряд стоять дві Михайлівські церкви. Стара, дерев’яна – пам’ятка архітектури національного значення та нова, мурована, що була зведена на початку ХХ ст. Сьогодні 10 цікавих фактів про два храми Комарно, що носять ім’я архістратига Михаїла.
- За однією версією дерев’яний храм архістратига Михаїла з дзвіницею походить з 1754 року (цю дату позначено на бантині центральної бані церкви), за іншою (на думку вченого Осипа Пеленського) – це дата ґрунтовної реставрації, а сама церква є старшою на ціле століття.
- Дерев’яна Михайлівська церква – тризрубна, триверха будівля розмірами 16,5 м х 7,2 м без прибудов. Оточена піддашшям опертим на випусти вінців зрубів. Стіни підопасання складаються з відкритих брусів, надопасання – кожуховані ґонтами.
- Раніше Михайлівська церква була храмом передмістя Комарна – у центрі міста стояла парафіяльна церква св. апостолів Петра і Павла. Однак після пожежі 1810 року, яка знищила цей храм, саме стара дерев’яна церква святого Архістратига Михаїла стала головною парафіяльною церквою Комарна.
- У кінці ХІХ ст. церкву і дзвіницю відреставрували, а до бабинця прибудували тамбур. У 1920-х роках, під час чергових ремонтних робіт було розібрано ризницю, замінено конструкції й покриття верхів.
- У 1924 році церкву поставили на консервацію. Відтоді постійні відправи у ній уже не проводили, для цього використовували побудований у 1910 році новий, мурований храм.
- Будівництво мурованої церкви св. Архістратига Михаїла розпочалося у 1901 році на місті колишнього цвинтаря біля дерев’яної церкви. Започаткував його син тодішнього пароха отець Володимир Петрик. Рішення збудувати храм на місці старого цвинтаря було прийняте тому, що польська влада не дала дозволу на будівництво церкви в центрі міста.
- Проект нової церкви було розроблено відомим галицьким архітектором Василем Нагірним. Звели храм у візантійському стилі — він має три купола, хрестоподібної форми, має три входи із північної сторони і один вхід з паламарки. Будівля стоїть на великих дубових палях, які виконують роль фундаменту, а цегляні стіни беруть початок від самої поверхні землі і піднімаються вгору на десятки метрів. Висота церкви становить 30 м разом із хрестом; довжина всередині 33 м, а із врахуванням товщини стін місцями сягає більше одного метра.
- Під час реставрації у 1960-х роках, що проходила під керівництвом архітектора Івана Могитича, старій церкві повернули первісний вигляд. Тоді відновили ризницю та розібрали тамбур.
- За радянської доби у дерев’яній Михайлівській церкві діяв краєзнавчий музей. З того часу церкву ґрунтовно не ремонтували, тому вона почала занепадати.
- Цікавим є те, що в 2005-2007 рр. щоб відновити дерев’яну церкву свої зусилля об’єднали дві релігійні громади міста: греко-католицька і православна. На кошти мешканців міста за допомоги майстрів з Карпат храм вкрили новим якісним ґонтом.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Крушинська О. Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини. – К.: Грані-Т, 2008
- Край
- http://decerkva.org.ua/
- Сайт міста Комарно
Церква Архістратига Михаїла музеєм не була. У 1963 році церква та дзвіниця внесені у “Список пам’ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави”(постанова Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року N970). А комарняни вважали, що церкву зареєстрували як музей, щоб зберегти від руйнування тодішньою владою. Так народився міф про музей. Насправді цей статус дійсно оберігав церкву від руйнування. Більше цього завдяки такому статусу стала можливою чергова реставрація, яка відбувалася в 1965-1967 роках під керівництвом архітектора Івана Могитича.