На минулому тижні ми розпочали публікувати кольорові зображення Львова оцифровані зі слайдів приватної колекції. Сьогодні ми пропонуємо чергову порцію кольорового Львова 1979 року.
Правий прапор біля пам’ятника Іванові Федорову при такому освітленні виглядає червоно-чорним, хоча насправді він червоно-синій.
Тут ще немає численних букіністів і колекціонерів різних старожитностей, які в наш час окупували площу своїми скарбами.
Під час реконструкції що проходила в 1950-х роках, при вході до Порохової вежі встановлено дві скульптури левів з білого мармуру XIX століття, які відзначаються великою мистецькою вартістю. Леви ці привезені медичною службою військової частини радянської армії з Австрії як трофей. Початково знаходились у подвір’ї військового шпиталю на вулиці Лисенка.
1958 року встановлені при вході до спортивного манежу ПрикВО в районі вулиці Клепарівської. З ініціативи архітектора Андрія Шуляра та за домовленістю із Львівською кераміко-скульптурною фабрикою левів було виміняно на дві скульптури спортсменів, встановлених при манежі.
На цій фотографії можна навіть розгледіти афіші кінотеатрів з рекламою фільмів, які тоді показували на екранах міста.
Колишній Арсенал Синявських, в минулому також бібліотека-музей Баворовських (1639 – будівля арсеналу, арх. П. Гродзицький; 1830-1840-і рр. – перебудова на палац, арх. І. Хамбрез). Перед торцевим фасадом на цоколі влаштовано терасу з балюстрадою, над нею – встановлено еркер. По центру східного фасаду виступає колонний портик з фронтоном, в ніші якого вміщено скульптуру коня авторства Й. Шімзера (1840-і рр.).
Каплиця збудована у 1609–1615 роках (за іншими даними у 1606–1615 роках) над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів. Каплицю побудовано на території тогочасного міського цвинтаря, поблизу Латинського собору. Усипальницю для родини замовив і розпочав Георгій Боїм, а завершував його син Павло Боїм. Всього в каплиці поховано 14 осіб з династії Боїмів.
Пасаж Андреоллі — найстаріший з пасажів Львова. У 1803 році цукерник Домінік Андреоллі, що прибув зі Швейцарії, відкрив тут цукерню. Справи йшли добре, невдовзі цукерня стала модною, а прохід отримав назву Андреоллі.
На цій фотографії видно що і у часи радянської окупації за бруківкою у місті доглядали і перекладали. Площа рівненька і доглянута.
На сьогодні це все. Наступного разу ми покажемо як виглядала Площа Ринок у Львові у 1979 році і здивуємо вас несподіваними кадрами. Залишайтеся з нами.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
