Янівський концентраційний табір (нім. Zwangsarbeitslager Lemberg-Janowska) — табір примусової праці (у деяких джерелах — винищувальний табір), створений нацистською владою у жовтні 1941 на вулиці Янівській (тепер — вулиця Шевченка) у Львові, куди зганяли політичних в’язнів, військовополонених, а найбільше — євреїв.
Янівський табір був транзитним табором, звідки зазвичай депортували до Белжецького винищувального табору. Німці зліквідували табір у середині листопада 1943, винищивши більшість в’язнів. За час існування Янівського концентраційного табору в ньому знищено від 50 до 200 тис. людей.
Ворота Янівського таборуКолюча огорожа Янівського концтаборуОгорожа Янівського концтабору. По периметру табір був огороджений двома рядами колючого дроту зі сторожовими вежами між ними. 1940-ві рр.Територія Янівського концтабору, 1940-ві рр.Оберфельдфебель Фрітц Гебауер – перший комендант Янівського концтабору у 1941-1942 рр. Фото: www.ushmm.orgРейхсфюрерСС Генріх Гіммлер (у центрі праворуч) на офіційній екскурсії по Янівському концтабору. Крайній праворуч – комендант табору Фрідріх Варзок. 1942 рікОпис: В першому ряду зліва направо: Йоханз Йост, Генріх Гіммлер, Фрідріх Варзок.Також на фото присутні Йозеф Кірмаєр та Фріц Кацманн.Янівський концтабір. Гауптшарфюрер Фіхтнер і шарфюрер Міллер 1942-1943 рр.Охоронні війська СС у Янівському концтаборі Фото: www.ushmm.orgБудинок коменданта Янівського концтабору Густава Вільгауза. З балкону цього будинку Вільгауз систематично розстрілював в’язнів табору. 1940-ві рр.В’язні Янівського концтаборуКісткодробилка Янівського табору. Німці, щоб замести сліди, спалювали тіла людей а їхні кістки за допомогою цієї машини перемелювали в попіл. «Генріх Хамаідес, Давид Манушевіц (Манусевіч) і Мойше Корн (зліва направо) на платформі Кісткодробилкb в Янівському таборі у Львові. Вони належали до однієї з багатьох «ексгумаційних команд», які повинні були в 1943/1944 усувати братські могили »
Під-час тортур, катувань і розстрілів в концентраційному таборі “Яновський” (м.Львів), завжди грала музика. Оркестр складався з ув’язнених, вони грали одну і ту ж мелодію – «Танго смерті». Автор цього твору залишився невідомим. У числі оркестрантів були – професор Львівської державної консерваторії Штрікс, диригент опери Мунд та інші відомі українські музиканти.
Оркестр Янівського концтабору виконує «Танґо смерті»
За цю фотографію було заплачено людське життя.Коли під-час обшуку її знайдуть, фотографа, котрий з вікна другого чи третього поверху потай зняв цю сцену, повісять. Під шибеницею примусять грати отих, навіки збережених об’єктивом його «лейки», музикантів, а в нього самого, вже мертвого, метатимуть і метатимуть ножі.
Оркестр в’язнів Янівського концтаборуОркестр в’язнів Янівського концтабору
Головним місцем для масових розстрілів у Янівському концтаборі був рів на відстані 0,5 км від табору, що називався «Долиною смерті». За весь час функціонування табору у ньому було проведено декілька масових акцій зі знищення в’язнів, переважно євреїв. У 1942 – на поч. 1943 рр. ліквідовували, насамперед, непрацездатних, фізично виснажених та хворих людей. Однак, наприкінці весни 1943 р. почали розстрілювати всіх осіб єврейської національності. Знищення людей відбувалось за списками. Поспішність нацистів була обумовлене швидким змінами на радянсько-німецькому фронті та підготовкою німців до відступу з Галичини.
Радянська Надзвичайна комісія розслідування нацистських злочинів на місці Янівського концтабору та масових могил. Осінь 1944 р.Радянська Надзвичайна комісія розслідування нацистських злочинів на місці Янівського концтабору та масових могил. Осінь 1944 р.Ексгумовані Надзвичайною комісією з розслідування нацистських злочинів тіла загиблих в околиці Янівського концтабору.Взуття жертв Янівського концтабору, знайдене радянськими військами після звільнення міста від німців у серпні 1944 р.«Піски» – яр на Кортумовій горі поблизу Янівського концтабору. Тут здійснювали більшість розстрілів і поховань в’язнів табору. 1940-ві рр.
 — табір примусової праці (у деяких джерелах — винищувальний табір), створений нацистською владою у жовтні 1941 на вулиці Янівській (тепер — вулиця Шевченка) у Львові, куди зганяли політичних в'язнів, військовополонених, а найбільше — євреїв. Янівський табір був транзитним табором, звідки зазвичай депортували до Белжецького винищувального табору. Німці зліквідували табір у середині листопада 1943, винищивши більшість в'язнів. За час існування Янівського концентраційного табору в ньому знищено від 50 до 200 тис. людей.){kind=link}