Серед монархів, які відвідували Львів протягом його історії однією з найяскравіших є постать Франца-Йосифа І. Для мешканців монархії Габсбургів, особистість цього правителя стала більш ніж культовою і ще за його життя виявилась оповитою ледь не фанатичним захопленням та повагою. Саме тому, його третій візит до Львова, у вересні 1880-го, став для міста непересічною подією.
Вперше місто вітало імператора 16 жовтня 1851 року на площі Фердінанда (тепер Міцкевича), де спорудили Тріумфальну арку. Кілька років після того, у червні 1855-го, цісар знову відвідав Львів. Монарх піднявся нижньою терасою Високого Замку, звідки оглянув панораму міста. Ще 1851 року замкову гору перейменували на гору Франца-Фосифа.
У суботу, 11 вересня 1880 року до Львова, з боку Перемишля прибув потяг. 101 постріл з Цитаделі, о дев’ятій ранку сповістив: імператор у місті. Він подорожував спеціальним потягом залізницею Карла Людвіґа, яка від 1861 року пов’язала Львів з Краковом, Віднем та іншими містами.
На пероні цісаря вітали найвизначніші достойники столиці королівства Галичини та Володимирщини, а напроти вокзалу, при в’їзді на сучасну вулицю Чернівецьку, збудували Тріумфальну арку. Франц Йосиф вирушив до тріумфальної арки, і дорогою, його карету ледь не перекинув натовп, який прорвав кільце охорони й кинувся засвідчити монархові свою відданість. Міська сторожа мусила розганяти його палицями.
На будинках уздовж шляху кортежу вивісили прапори – австрійські жовто-чорні або галицькі червоно-сині. Українці прикрашали свої помешкання синьо-жовтими. Вікна оздобили квітами, портретами цісаря та його дружини, транспарантами. Щоб гасла не повторювалися, магістрат просив львів’ян попередньо узгоджувати текст у комітеті. Оглядати імператорський кортеж можна було з кількох трибун.
Це була інспекційна подорож монарха до Королівства, яка розпочалась 1 вересня 1880 року у Кракові, а завершилась 19 вересня на Лупківському перевалі на Лемківщині. У Львові резиденція цісаря розмістилась у новозбудованій будівлі намісництва на вулиці Чарнецького (теперішня будівля облдержадміністрації і облради на вулиці Винниченка). Цісар приймав делегації та давав аудієнції приватним особам. Кожний мешканець Галичини міг подати Францові Йосифу прохання, скаргу чи побажання. Увечері 11 вересня, на Губернаторських валах біля будинку намісництв відбувся прийом. Хор із 450 співаків виконав дві кантати на честь імператора – польською й українською.
Зберігся опис обідів за участі Франца-Йосифа. Франца Йосифа обслуговував особистий кухмістер граф Кінський. Список продуктів заздалегідь надіслали з Відня. На столі лежав список страв французькою, музична програма німецькою та картка з іменами сусідів по столу. Гостя попереджали, що під час обіду не можна голосно розмовляти чи проголошувати тостів. Цісар, не звертаючи ні на кого уваги, прямував через відчинені лакеями двері до обідньої зали. Після того як він сідав, гості без жодного шелесту, займали місця, вказані їм перед цим. На двох гостей був призначений один лакей. Страви міняли так швидко, що присутні не встигали їсти. Після таких обідів відбувались бесіди гостей з монархом. При бесіді цісар не оминав нікого.
У неділю 12 вересня, ввечері в міській ратуші влаштували бал на який було запрошено 1700 осіб. Цісар прибув о 20.15 у супроводі дружини галицького намісника графині Потоцької під музику австрійського гімну. Оркестр заграв полонез, а за 5 хв. – мазурку. Танцювали 32 пари. Після мазурки знову була “коротка бесіда” – спілкування імператора з гостями.
Під час свого візиту, Франц-Йосиф відвідав також Галицький сейм, собор Святого Юра, Лісову школу. 13 вересня відбулась святкова вистава у театрі Скарбека (теперішнє приміщення Театру ім. М.Заньковецької), 14 вересня – бал у міщанському касині на вулиці Академічній (тепер проспект Шевченка, 13). 15 вересня, він залишив Львів і продовжив свою подорож.
Імператор після цього відвідував Галичину у 1894-му, тоді він прожив у Львові шість днів, та у 1904, коли спостерігав за військовими маневрами біля Городка. Проте візит 1880 р., у сприйнятті сучасників залишався чи не найголовнішим. Отож такою вона була – одна з найзнаковіших подій в історії Львова ХІХ століття.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела
- Trzemeski E. Karty pamiątkowe z podróży cesarza Franciszka Józefa I po Galicyi r. 1880. – Lwów: Zakład Artystyczno-Fotograficzny E. Trzemeskiego, post 1880. (Режим доступу: http://polona.pl/item/299669/22/).
- Franz Joseph I of Austria in 1880 (Режим доступу: https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Franz_Joseph_I_of_Austria_in_1880).
- Мандзюк Д. Жебраків вивезли з міста на таку відстань, щоб за три дні пішки не дійшли назад // Газета по-українськи (Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/history-journal/_zebrakiv-vivezli-z-mista-na-taku-vidstan-schob-za-tri-dni-pishki-ne-dijshli-nazad/354212).
- Гор І. Візит Найяснішого цісаря // Поступ (Режим доступу: http://postup.brama.com/000912/151_9_1.html)
