Практично кожне місто Львівщини заслуговує на свій своєрідний «титул». І якщо для сусіднього до Сокаля Белзу він звучить як «найстаріше місто Львівщини», то вже згаданий Сокаль можна сміло назвати найпівнічнішим містом Львівщини, адже за ним вже Волинь. Та як зазвичай твердить більшість джерел, Сокаль хоч і на межі з Волинню, однак завжди залишається справжнім галицьким містом.
Як виявилось, з’ясувати коли саме було засноване місто Сокаль не так уже й легко. Майже у всіх джерелах є припущення, що місто існувало ще в Давньоруський час. Однак, перші писемні згадки слід відносити до 1377 та 1411, тобто до часу, коли Галичина потрапила під владу королівства Польського.
Доволі скупими є і відомості про походження назви міста. За найпопулярнішими гіпотезами свою назву воно отримало від соколів, які в давнину водились біля Сокаля, і більше того, існувала ще й спеціальна заборона на їх полювання. Ця версія нам видається більш переконливою, ніж версії про походження назви міста від імен, чи то слов’янських чи ж половецьких.
Вже в 1424 році Сокаль отримав Магдебурзьке право, а у 1462 році навколо нього утворено Сокальське староство, до якого увійшли такі села як Старгород, Угринів, Варяж, Скоморохи, Тартаків, Спасів, Переспа, Зубків, Шпиколоси та чимало інших. Однак, вже 1519 року відбулась сумнозвісна битва під Сокалем в ході якої війська Костянтина Острозького зазнали поразки від татар, а саме місто було повністю знищено.
Але, татарське спустошення не припинило існування міста. Вцілілі мешканці Сокаля закладають нове місто, уже на правому березі Бугу, який вважався більш неприступним для татар, ніж лівий, на якому і знаходилось старе місто. Хоча, як засвідчила подальша історія, зміна берегів не дуже вберегла Сокаль від подальших татарських набігів, та все ж місто продовжувало існувати. А вже в 1594 році знову увійшло в історію як місце остаточного рішення православних єпископів йти на унію з Римом.
Цікаво, що на відміну від більшості міст Галичини Сокаль під час бурхливих подій Хмельниччини став на бік українського гетьмана. Це засвідчує, що в місті була велика частка українців, в тому числі й української шляхти. За таку позицію їм, щоправда, довелося поплатитися життям, так як Хмельницькому не вдалося надовго втримати ці землі. Натомість, в 1651 році Сокаль став плацдармом для збору королівських військ перед походом на Берестечко.
Наступні століття Сокаль уникав ролі епіцентру важливих подій. На початку 17 ст. місто постраждало в ході війни зі Шведами. Після цього вийти з кризи заважали часті епідемії та пожежі. А у 1772 році Сокаль, як і уся Галичина, відійшов до рук Австрійської влади.
Ось такою є давня історія Сокалю. По собі вона залишила низку пам’яток. З поміж яких, перш за все, потрібно звернути увагу на найвідомішу – колишній монастир бернардитів. Бернардинці прибули до Сокаля у 1599 році, а вже в 1604 розпочали будівництво свого монастиря. Завершилось воно через 15 років, і в 1619 році відбулось урочисте освячення новозбудованого монастиря. У 1951 році його було перетворено на виправну колонію, якою він є і до сьогодні.
Загалом, сакральних пам’яток у Сокалі є достатньо. Це, зокрема, збудована в 16 ст. церква Святого Миколая, в якій відбувалася нарада 1594 року про унію з Римом. Не менш давньою є ще одна сакральна споруда, яка зараз стоїть в руїнах. Мова йде про сокальську синагогу, зведену в першій половині 17 ст. та зруйновану в часі Другої світової війни.
Привертає до себе увагу й химерна споруда в самісінькому центрі. Її дивні обриси пояснюються дуже просто – насправді це недобудований костел, який поляки почали зводити в 30-х рр. 20 ст., однак не встигли завершити через війну.
Окрім, сакральних, в Сокалі зберігся ще ряд споруд цивільного призначення. Зокрема, до 19 ст. відносяться Міська Ратуша, в якій зараз знаходиться міська рада, будинок товариства «Сокіл», що зараз слугує Народним Домом Сокаля, корпус повітової лікарні і школа-інтернат. А на самому початку 20 ст. в Сокалі було збудовано досить гарний будинок позичкової каси, в якому сьогодні розташовано районне відділення Держказначейства.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- ukrainaincognita.com/monastyri/sokal-chastyna-1-oglyad-mista
- http://ukrmandry.com.ua/index.php?id=797
- Вашків І. Сокаль і Прибужжя.
- polona.pl
- http://www.castles.com.ua/60.html
Дякую за фото з історії.
тут закралася одна помилка: Написано – Сокаль, Михайлівська церква. Фото 1912 року, – але це церква святих апп. Петра і Павла
Дякую.
Підпис: “Сокаль, Михайлівська церква. Фото 1912 року” так і не змінили! Як написано в попередньому дописі – це храм св. Первоверховних Апостолів Петра і Павла, зведений в 1905 році, освячена церква була 30 травня 1909 року.