Живучи у Львові і мандруючи його вуличками, мене завжди цікавило, які люди жили колись в цих будинках, ходили цими сходами, торкалися цих дверей. Адже кожний уламок штукатурки, кожна цеглина чи віконна рама можуть розповісти багато цікавих історій та відкрити таємниці багатьох людей.
Проходячи повз корпус Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького, що на вулиці Пекарській, 50 а, не можна не згадати про одну видатну львів’янку, котра мешкала тут (тоді ще в Пала́ці Ту́ркулів-Коме́лло) на початку двадцятого століття.
Як ви мабуть вже здогадалися, мова йде про відому актрису театру та кіно, Софію Батицьку. Саме вона в 1930 році виграла конкурс Міс Полонія. Згодом мала титул Віце-міс Європа (1930) та Міс Парамаунт (1931). Після цього американське агентство International Artists запропонувало їй контракт, підписавши який Софія виїхала до США. З виїздом Софії закордон пов’язаний один конфуз — в 1931 році конкурс Міс Польща не змогли провести, тому що Батицька «забула» віддати перехідну корону.
Хто ж така Софія Батицька? Вона народилась у Львові 22 серпня 1907 року, у сім’ї знаного галицького адвоката. По закінченні львівської гімназії вступила до Головної школи торгівлі у Варшаві. Уже студенткою почала зніматись у фільмах: «Шляхом ганьби» (Іза, аґент поліції); «Гріховне кохання» (Іза Чосльовська); «Моральність пані Дульської» (акторка); «Душі в неволі» (Леонтина Ленська).
Вона була великим коханням відомого польського співака Яна Кепури. Познайомилася з ним 1928 року в Трускавці. Однак коли Софія виграла конкурс, гарячі почуття між ними почали згасати. Софія шукала власного шляху в кінематографі, а Ян постійно подорожував і давав концерти.
1930-го вже майже дійшло до оголошення шлюбу пари, як Кепура раптом відмовився останньої миті. То був кінець кохання.
1931 року Софія підписала контракт з американським аґентством International Artists і виїхала, прихопивши виграну на конкурсі краси корону, до США, де завоювала ще один титул — «Міс Парамаунт». На вимогу польського журі конкурсу повернути трофей відмовилась, мотивуючи це тим, що вона й надалі залишається найкрасивішою полькою. Через цю інтриґу не відбувся черговий конкурс 1931 року,поки виготовляли нову корону замість украденої примхливою львів’янкою. Утім, за два роки перебування в Голівуді вона не зіграла жодної ролі й повернулась у Польщу. Якийсь час грала на театральній сцені, потім вийшла заміж за громадянина Голландії й виїхала до Антверпена. Після війни переїхала в США, працювала перекладачем.
По смерті чоловіка Софія стала сама заробляти на себе та утримання матері(яка всюди її супроводжувала), читаючи лекції з іноземних мов (вона володіла чотирма мовами), а пізніше працюючи у галереї Bac street antiques. У поважному віці її переселили до притулку для людей похилого віку, де в серпні 1989 року вона й померла в цілковитому забутті.
Одним з найефективніших способів розвитку корпоративної культури в наш час є тімбілдінг, Львів у цьому плані не “пасе задніх”. Тут можна організовувати будь-які корпоративні дійства – від історичних квестів і до потужних пригодницьких екшинів.
