Сьогоднішня розповідь про храмовий комплекс Успенської церкви у Львові буде присвячена мощам святих великомучеників, які зберігаються в храмі. Завдяки співпраці нашого видання “Фотографії старого Львова” з львівським виданням “Духовна велич Львова” минулого тижня ви мали нагоду познайомитись з Храмовим комплексом Успенської церкви в серці середньовічного Львова. Сьогодні про мощі святих розповідає о. Ігор Бурмило.
В християнській церкві існує велике пошанування мощів святих. Церква вшановує тих першомучеників, святителів, преподобних, ченців, які в перші віки християнства взяли на себе великий удар переслідування церкви від язичників. Згодом були великі переслідування церкви уже коли почалися внутрішні нелади, тобто єресі з’явилися і були жертви, жертви і жертви…
І була традиція що на тілах, тобто на могилах святих в катакомбах, в місцях де церква переховувалась від переслідувань, відправлялися перші літургії.
Люди спостерегли, що на могилах особливих праведників відбуваються дивні справи, які церква називає чудесами або чудами. В першу чергу це зцілення., адже людину найбільше болить те, коли в неї слабе тіло, немічне, і коли з нею стається несподівана переміна, вона це сприймає як великий прояв особливого заступництва чи дії святих останків, яких церква називає Святих Божих.
І наша Успенська церква втішається тим, що в нашій церкві є найбільша частинка мощів святого великомученика і цілителя Пантелеймона в слов’янському світі, окрім, звичайно, святої гори Афон. Саме афонські монахи в XVI столітті і передали нашій церкві ці святі мощі, які були людям запорукою заступництва святого цілителя Пантелеймона в тілесних недугах в хворобах і, напевно, в душевних і духовних також.
Ще одні мощі, які виставлені для поклоніння людям – це мощі святого великомученика Меркурія. Це той самий вік християнства, коли церква була нероз’єднана. Коли вона була гонима від імператорів-язичників. І цей великомученик Меркурій, за походженням скіф, тобто відносно з нашої української землі, проявив себе як великий захисник церкви Христової і стійкий сповідник церкви Христової, який не піддався на спокуси імператора посадами і не злякався погроз мечем. Він пішов під меч, але сповідав свою віру, а за ним пішли десятки і сотні інших людей, які його знали і які бачили цю його велику жертву. Ці мощі до нашої церкви прибули завдяки дару, який склав відомий православний сенатор Речі Посполитої Адам Кисіль і гетьман Павло Тетеря.
Є в нас мощі святого преподобного Іова Почаївського – їх нам передали почаївські монахи.
Довідка: Йов Почаївський, Іван Залізо (1550–1651) — православний святий, ігумен Почаївського монастиря, ієромонах, автор збірки моральних порад і повчань «Пчола Почаївська». У своєму звеличенні «чернечої бідності» як найвищої моральної цінності він доходить до того, що вимагає поширення її на світських людей. Єдине, що світська людина може мати більше від ченця, це дружина; в усьому іншому мирянин і чернець повинні суворо дотримуватися принципу некористолюбства.
Є в нас мощі в іконі святої преподобної Анастасії Царгородської. Це вже дар від наших співбратів зі Сполучених Штатів Америки. Вони мали цю чаcточку мощів, якому вони до нас привезли делегацією і священиком. Ми написали ікону і ці мощі виставили для поклоніння людям.
Про те, що мощі в Успенській церкві існували давно свідчать так звані воти. В каплиці у нас є два ковчежці, де розміщуються зроблені зі срібла та інших благородних металів, чи це око, вухо, рука, ну і серце, яке символізує загальну недугу, тобто, це люди, які отримали перед мощами зцілення, як вияв особливої подяки, вони ці воти (дари) привішували на мощі біля ікони.
Зараз мощі виставлені для поклоніння, ікони на мощах великомученика цілителя Пантелеймона і великомученика Меркурія написав наш іконописець новітніх часів Кость Маркович, ікони Іова Почаївського і преподобної Анастасії Царгородської виконала іконописець Анастасія Козак.
Різьба, ківоти – це все зроблено щоб люди могли доступитися до ікон. Адже колись ці мощі виставлялися для людей в особливий певний час на їхнє свято. А зараз кожного разу доступають люди і користають ласки від святої допомоги святих великомучеників.
Отець Ігор БУРМИЛО
