У вівторок, 20 лютого, якраз на роковини розстрілів на Майдані, конкурсна комісія оголосила переможця конкурсу проектів Меморіального комплексу Героїв Небесної сотні. Згідно з вердиктом журі, оприлюдненим в Адміністрації президента під час аудієнції, першу премію здобув проект архітектурного бюро MIstudio двох випускниць «Львівської політехніки» Ірини Волинець (Львів) та Марії Процик (Роттердам).
Меморіал розташовуватиметься на алеї Героїв Небесної сотні, вздовж місць масових розстрілів активістів Революції гідності на колишній вулиці Інститутській. Частиною загального комплексу буде музей Майдану. Утім, конкурс на проект музею ще триває – це друга номінація творчого змагання.
«Ми мали дуже цікавий, насичений день вчора з дуже багатьма дискусіями, які надихали нас і наших українських партнерів», – розповів під час презентації голова журі Матіас Зауербрух. Незважаючи на те, що фінальне засідання комісії було дискусійним, однак підсумок виявився одностайним: «Журі одноголосно погодилося з позицією, що він є найкращим проектом», – сказав Зауербрух.
У фіналі журі розглядало 9 проектів. Другу й третю премії отримали проекти німецьких авторів.
«Ми були неймовірно раді почути, що наш проект отримав перше місце, – розповідають у коментарі Z Ірина Волинець та Марія Процик. – Ми чекали цього з нетерпінням. І дуже щасливі, що матимемо змогу реалізувати якісний громадський простір у центрі Києва».
Ірина зізнається: в неї увесь час було відчуття, що проект переможе. Марія ж намагалася не зазирати наперед. «Цей проект був дуже складний, у нас постійно щось траплялось. Але ми вважали, що це шлях, який треба пройти до перемоги», – кажуть переможці.
Проект Ірини і Марії складається з кількох елементів, які будуть розташовані вздовж нижньої частини Інститутської. Центральним елементом комплексу стане власне сама алея. Вздовж доріжки висадять 107 лип – у пам’ять про кожне життя, що обірвалося на Майдані.
Про композицію проекту та його замисел найповніше розповідає анотація, котра супроводжувала конкурсну оферту:
«Меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні є простором, який допомагає зрозуміти історію української боротьби за світле майбутнє. Меморіальний комплекс є криволінійним шляхом. Така його форма відображає шлях боротьби українського народу за свободу. На початку цього шляху зі сторони Майдану та Хрещатика розташована меморіальна стела, яка аркою врізається в пагорб. Плита за плитою, на яких згадані імена кожного з Небесної сотні, накладаються одна на одну, утворюючи суцільну стіну. Ця стіна є символом української єдності. Нинішня бруківка продовжується до стели пам’яті, а поміж нею з’являються світлові квадрати, які маркують продовження шляху. Міст над Алеєю Героїв Небесної сотні є умовною межею початку нового простору – паркової зони. Ідея створення алеї, по обидва боки якої висаджені липи, підкреслює особливу атмосферу меморіалу, але також і особливість самого шляху – 107 дерев нам нагадують про таку ж кількість Героїв Небесної сотні. У найвіддаленішій точці алея відгалужується та відмежовує місце тиші та мовчання, де збережена існуюча каплиця».
Ірина Волинець і Марія Процик розповідають Z, що однією з перших виникла ідея інтеграції меморіальної стели у пагорб – створити своєрідний hill of memory. Цей елемент розташовуватиметься ближче до Майдану, приблизно під квітниковим годинником. Уранці 20 лютого на цьому пагорбі полягли перші майданівці.
«Стела складається з 107 плит, на яких будуть імена Героїв Небесної сотні, але всі плити об’єднані в єдину смугу, яка символізує єдність нації – феномен Євромайдану, – розповідають архітекторки. – Стела входить у пагорб – подібно до того, як кількість жертв відображається на нашій історії».
Щодо алеї, то криволінійність має функціональне значення, та водночас і символічне, кажуть Ірина з Марією: стрімкий підйом угору, а також «ламані» лінії означають складний шлях українців до свободи.
Обабіч алеї стоятиме сад. Одразу за садом – майбутній музей Майдану. «В саду будуть криволінійні стежки та пагорби, засаджені білими квітами», – описують мисткині.
Чому липи? «Липи цвітуть білим цвітом, це також нагадуватиме про Героїв Небесної сотні – в позитивному розумінні. Також липи добре приживаються в урбаністичному середовищі», – пояснюють Ірина та Марія.
Переможниці кажуть, що намагалися не зупинятися лише на акценті жертовності, а насамперед прагнули створити простір, котрий був би спрямований у майбутнє, і «який би хотіли бачити люди, які віддали своє життя за майбутнє нашої країни».
Загалом проект Ірини Волинець та Марії Процик виглядає як дуже легкий. В їхній ідеї багато простору, неба, зелені, світла. Їхня творча пропозиція не впадає в гігантоманію і монументалізм.
«У своєму проекті ми хотіли відійти від монументальностей, а навпаки, створити комфортний простір, який, у той же час, буде простором вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні», – пояснюють архітекторки.
Ще одне розчарування для прибічників великої та «багатої» архітектури – проект не передбачає встановлення на території меморіалу таких звичних нам пам’ятників.
При цім під час зведення нового комплексу, очевидно, доведеться демонтувати елементи «народного меморіалу», встановленого у різних місцях Інститутської. Нагадаємо, простір під готелем «Україна» після кривавих розстрілів вкрився саморобними інсталяціями – табличками, пам’ятниками у вигляді нагробних плит, хрестами тощо.
Відповідаючи на питання про майбутнє «народного меморіалу», Ірина Волинець з Марією Процик кажуть: «Ми з повагою ставимося до меморіалів, які розташовані у цей час на Інститутській. Проте рано чи пізно прийшов би час їхнього впорядкування. У нашому розумінні, частину меморіальних пам’ятників можна зберігати у Музеї як частину експозиції», – пропонують архітекторки.
Водночас один фрагмент зі старого меморіалу ввійшов до нового комплексу – капличка, встановлена нагорі вулиці біля верхнього виходу з метро «Хрещатик», стане центральним елементом «місця тиші та мовчання».
Міністр культури України Євген Нищук під час вівторкової прес-конференції, присвяченої підсумкам конкурсу, заявив, що на наступній стадії організатори збиратимуть пропозиції громадськості до проекту-переможця. Відтак частина з цих пропозицій, якщо погодиться авторський колектив, увійде до фінальної версії.
Зі слів Нищука, після підбиття підсумків та громадського обговорення конкурсних пропозицій результати конкурсу будуть затверджені, із переможцем укладуть договір, а згодом розпочнуть роботу з розробки проектно-кошторисної документації. Проведення публічної презентації проекту-переможця за участі авторів планують провести в березні.
Відомо, що свої зауваження до конкурсної роботи планують подати родичі загиблих на Майдані. Про це заявив голова ГО “Родина Героїв Небесної сотні” Володимир Бондарчук. Зокрема, близькі закликатимуть зберегти дерев’яний хрест, розташований на верху Інститутської.
“Ми роздивлялися ці роботи разом, обговорювали проекти, і саме проект-переможець вважаємо найбільш світлим. Кожен з героїв надзвичайно любив життя та хотів змін в країні. Саме цей квітучий сад втілює ту ідею України як квітучого саду майбутнього, про який мріяли наші рідні, наші герої”, – прокоментував Володимир Бондарчук.
“Ми маємо певні зауваження і говоритимемо з переможцем щодо можливості доопрацювання, але цей проект надзвичайно гармонійно дозволяє вбудувати вже існуючі елементи – хрест та капличку, які для нас є дуже важливими, бо увібрали в себе весь наш біль. Ми прагнемо, щоб цей проект став місцем, куди б кожен захотів прийти сам і привести з собою родину. Це проект, який надихає, і ми сподіваємось, що, попрацювавши разом з переможцями конкурсу, ми дійсно створимо меморіал, гідний пам’яті наших героїв”, – сказав пан Бондарчук.
Другу премію на конкурсі отримало архітектурне бюро blauraum (Гамбург); авторський колектив: Рудіґер Ібель (Rudiger Ebel), Волкер Гальбах (Volker Halbach), Карстен Венус (Carsten Venus) – архітектори.
Основна ідея цього проекту – стіна, яка проходить центральною частиною алеї Героїв Небесної сотні, розділяючи простір на дві складові, та веде в напрямі майбутнього музею. Згідно з задумом авторів, у самій стіні розміщені ніші, в яких можна покладати квіти, ставити свічки, залишати записки та вшановувати пам’ять загиблих. Журі відзначило особливість цього проекту – інтерактивність, яка залучає відвідувачів до взаємодії.
Третію премію здобуло архітектурне бюро Atelier Schmelzer. Weber (Дрезден); авторський колектив: Пітер Вебер (Peter Weber), Пауль Шмельцер (Paul Schmelzer) – архітектори, Андреас Тойрер (Andreas Theurer) – скульптор.
Їхня ідея – теж побудувати символічну стіну вздовж алеї. Зображення – портрети героїв – в нішах стіни з нічним підсвітленням. Основний символізм проекту – стіна, яка ототожнюється зі шляхом, сходженням на гору. На бруківці можна бачити тіні героїв, яких із нами вже немає. Прогулюючись алеєю, можна бачити власну тінь поруч з тінями героїв – таким чином, за задумом авторів, мав відбуватися певний діалог.
Володимир СЕМКІВ
Джерело: Збруч
