Королівське місто Лева завжди надихало художників до творчості. Замилувані красою міста митці неодноразово зображували на своїх полотнах архітектуру, вулички, природу Львова чи просто побут його мешканців. У різні епохи тут творили — Антон Ланге, Карл Ауер, Альфред Каменобродський, Францішек Ковалишин, Ерно Ерб та багато інших видатних художників. Їхні роботи — це надзвичайно цінні твори, адже показують яким було наше місто в різні часи і якими були люди, котрі жили у ньому.
Одним з художників, котрі малювали Львів на початку ХХ століття був польський ілюстратор Тадеуш Рибковський. Народився він 1848 року в Кельце. Оскільки батько хлопчика рано помер, то його, разом з іще трьома дітьми, виховувала мати. Після закінчення, з відзнакою, гімназії в Кельце Тадеуш спочатку вчителює у п’ятикласному приватному Інституті Германа Гіллера, а у 1868 році виїжджає на навчання до Варшави. На фізико-математичний факультет Головної Школи (з 1869 року Імператорський університет Варшави).
Одночасно з навчанням Рибковський працює у інженерно-будівельній секції магістрату Варшави. Завдяки своїм здібностям Тадеуш представлений урядовим стипендіатом в Петербурзі, але по закінченні ІІІ курсу Головної Школи, почав займатися приватною будівничо-інженерною практикою. За зароблені гроші, у 1872 році, їде навчатися до Краківської академії красних мистецтв, де навчається під керівництвом Владислава Лущкевича.
Під час навчання часто виїжджає на екскурсії у ближчі та дальші околиці, вивчає природу, життя сільського люду. Все це в подальшому стане фундаментом для жанрових композицій художника. У 1875 році Тадеуш переїжджає до Відня, де недовго навчається в Академії витончених мистецтв.
Після завершення своєї освіти залишився в Австрії. Тут виконує малюнки до німецьких ілюстрованих журналів: “Neue Illustrierte Zeitung”, “Heimat”, “Leipziger Illustrierte Journal”, “Gartenlaube”; надсилає також свої роботи до таких журналів як: „Kłosy”, краківський „Świat”, „Tygodnik Ilustrowany”, „Tygodnik Powszechny”, „Biesiada Literacka”. У 1878 році відкриває у Відні власну майстерню. Із захопленням малює різні типи селян, сцени із життя люду — торги, ярмарки, селянські весілля, полювання, також працює в жанрі історичного малярства. Малює олійними фарбами та аквареллю.
Багато робіт Рибковського мали майже репортажний характер та ілюстрували тогочасні події . Наприклад, “Похід гуцульського весілля перед імператором Францішком Юзефом у Коломиї» (1881 рік, зберігається у Львівській національній галереї ім.Б.Возницького), епізоди з перебування імператора в Галичині мальоване на віялах (які були вручені через Романа Потоцького двом архікнягиням на польському балі у Відні в 1886 році) та багато інших.
Крім картин, акварелей і малюнків майстер виконував інші роботи, такі як адреси та різні дипломи. Але незважаючи на свою популярність і численні замовлення часто мав фінансовий клопіт. У 1887 році польський художник Войцех Коссак так писав до своєї дружини про Рибковського: “Так от добродушне хлопчисько зізналося, коли його я питав про доходи, які має у Відні, що неодноразово мусить щороку позичити пару тисяч, бо часом річний дохід виносить 400 фл., або 600”.
У 1893 році художник переїжджає до Львова, де його було призначено професором декоративного малярства в Державній Промисловій Школі. Також у Львові відкриває приватну школу малярства для жінок. У 1894 році обіймає керівництво роботами над художніми декораціями до Виставки Крайової у Львові.
Працює у різних областях декоративного мистецтва: проекти гобеленів до залу засідань і сходової клітки в дирекції залізниці, а також настінні малюнки, що прикрашають нововибудований Міський Театр. Виконує численні дрібні роботи: таблички під фотографії, атестати зрілості, диплом, з’їзди та багато іншого.
Крім того, малює багато невеликих за розміром картинок, найчастіше акварельних, на свої улюблені теми. «Особливо майстерно, з неправдоподібною докладністю, педантично вмів показати все, що бачив на ярмарку, під час торгу на Бернардинській площі у Львові» – писав про художника Василевський. Малює «Гуцульське весілля», «Торг перед Великоднем у Львові (1895 рік), «Перед ратушею», «Престольне Свято на святого Михайла у Львові».
Під час Першої світової війни з-під пензля майстра постають картини на воєнну тематику: «3 вересня 1914 у Львові», «Повернення легіонера», «Військове поховання».
У Львові Рибковський був членом різних художніх організацій. Зокрема, належав до дирекції Товариства приятелів красних мистецтв, входив до складу комісії, яка кваліфікувала художні твори на виставки. Неодноразово експонував майстер свої роботи в Кракові, Варшаві та, найчастіше, брав участь у виставках у Львові (часом по декілька разів у році).
В кінці життя Рибковський почав писати спогади, оскільки знав багатьох цікавих і видатних людей і вмів про них барвисто та цікаво розповідати (фрагменти цих спогадів були опубліковані в “Польському Слові»).
У Львові художник мешкав на Бернардинській площі, 2 (площа Соборна), а з 1915 року на вулиці Домбровського, 12 (сучасна Рутковича), поблизу парку Кілінського (Стрийського парку). За спогадами Станіслава Василевського художник був тричі одружений, мав двох синів – Вітольда (Вітушка), який помер у чотирирічному віці та Мар’яна (близько 1892-1915).
Був товариський, благодушний, “молодий аж по сиве волосся”, наділене великою культурою і “премилим, безтурботним характером”, – так згадували його в некрологах. Відійшов у вічність 16 вересня 1926 року у Львові. Був похований на Личаківському кладовищі.
По смерті Рибковського у Львові в 1933 році відбулася персональна виставка його робіт. А крім того його твори експонувалися на виставках: «Львівська книжка» ( 1928), виставка екслібрисів у Львові (1930) . Зараз картини майстра зберігаються у Національному Музеї у Варшаві, Національному та Історичному музеях в Кракові, у Львівській національній галереї ім. Б.Возницького.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
на картині “Вулиця у Львові” 1910р. зображена частина фасаду Костелу Домініканців?
власне на тій картині не Львів. Це угорське місто.