Герб Львова від Рюриковичів до Незалежності

Протягом свого понад 750-річного існування Львів зазнав багатьох змін. Змінювались володарі міста, його назва, а разом з тим змінювався ще один його невід’ємний атрибут – герб міста.

Найдавніше з відомих на сьогодні зображень львівського герба відноситься до 1359 року, і містилось воно на печатці прикріпленій до пергаментної грамоти Львівського магістрату. На ній зображено лева, який крокує у відчиненій міській брамі з трьома зубчастими баштами і бійницями. Зображення лева на цьому гербі є цілком зрозумілим, а ось архітектурні мотиви мали велике поширення в тогочасній німецькій геральдиці для окреслення самого поняття міського самоврядування, яке, до слова, зародилось саме на німецьких землях. Дослідники припускають, що саме під німецьким впливом ці мотиви були впроваджені до львівського знаку.

Чи мав Львів власний герб за княжих часів достеменно невідомо. Практичних потреб для цього не було, оскільки в той період місто не мало власного управства. Однак, частина дослідників схиляється до зародження львівського міського герба саме в цей період. Частково цю версію підтверджують два типи печаток, що дійшли до нас з тих часів. До першого типу відноситься печатка, що використовувалась Андрієм та Левом II. На ній зображено крокуючого лева поданого без геральдичної атрибутики.

Другий тип печаток зустрічається на грамотах Юрія II Тройденовича. На них фігурує вершник на коні з прапорцем та щитом у руках, на щиті зображений лев, що спинається на задні лапи. Існування князівських печаток із зображенням лева є дещо дивним, оскільки Романовичі традиційно використовували на своїх гербах родовий знак Рюриковичів, тобто тризуб. Тому цілком ймовірно, що якщо тризуб мав родову прив’язку, то лев натомість територіальну, тобто асоціювався із Львовом та й усім Галицько-Волинським князівством.

Повернемось однак до зображення герба Львова 1359 року. Про те, що цей вигляд герба міста сформувався саме серед німецької громади Львова, на нашу думку, свідчить той факт, що у 1526 році польський король Сигізмунд затвердив цей герб привілеєм. Навряд чи б польський король став затверджувати емблему, що брала б початок від Романовичів. Цікаво, що на малюнку А. Пассаротті лев на цьому гербі уже не крокує, а стоїть на двох лапах, а міська брама має підняті грати.

Однак 1586 р., після аудієнції львівського архиепископа, єзуїта Яна Соліковського, в Папи римського Сикста V, місто отримало дозвіл користуватися видозміною папського герба – зображенням лева, що стоїть на задніх лапах і тримає в передніх три горбки та восьмипроменеву зірку. Варто звернути увагу, що на папській грамоті подано кольорові зображення не тільки цієї видозміни, але також міського герба, хоча характер цього малюнку не зовсім відповідає використовуваному містом знакові (зокрема, вежі увінчано куполами, а сама брама пофарбована в якийсь рожевий колір).

Після поділу Речі Посполитої та приєднання Галичини до Австрійської імперії місто отримує 1789 р. привілей від цісаря Йосифа ІІ, в якому гербом Львова затверджено “папського” лева у брамі з трьома вежами. Проте, після революційних подій 1848 року почали використовувати новий малюнок, у якому, крім “папського” лева, з’явилася ще й інтерпретація міської брами з куполами. В такому вигляді міський герб зображувався і після розпаду Австро-Угорської імперії та включення Львова до Польської держави.

У 1936 р. польський уряд затвердив новий вигляд герба Львова. На щиті в синьому полі було зображено червоні міські мури з трьома вежами. Мури і вежі мають кам’яні зубці. Середня вежа вища і має три вузькі бійниці, нижчі бічні вежі – по одній бійниці, отвори бійниць чорні. В мурі брама з півкруглим завершенням, обрамована каменем, відкрита, з піднятими срібними ґратами. В отворі брами на чорному полі золотий лев, що стоїть на задніх лапах, у передній лапі тримає три срібні горбки, над ними золота восьмипроменева зірка. Над щитом золота королівська корона. З-під корони з обох боків звисають кінці червоно-синьої стрічки, на якій гасло “Semper Fidelis”. Під щитом на перехрещених гілках лавру звисає на стрічці військовий орден “Virtuti Militari”. Цей герб міста проіснував до 1939 року.

З приходом до Львова радянської влади розпочались нові дискусії, щодо оформлення герба міста. Завдяки деяким комуністичним фанатикам замість лева на гербі нашого міста міг з’явитись телевізор, лампочка чи навіть автонавантажувач. На щастя, історикам вдалось вберегти традиційне зображення на гербі. Попри це, гербу все ж таки надали комуністичних рис: у синьому полі червона міська брама з трьома вежами (на середній – серп і молот), в якій на задніх лапах стоїть золотий лев.

Сучасний свій вигляд міський герб отримав в 1990 році. У синьому полі золотий лев крокує в золотій брамі з трьома вежами, кожна з яких завершена трьома зубцями і має по одній бійниці; центральна вежа вища від двох інших; брама відкрита, без воріт і ґратів.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

1. Гречило А. Герб міста Львова:Генеза, традиція, відродження // http://map.lviv.ua/statti/grechylo.html
2. Гошко Т. З історії магдебургського права у Львові(XIII-XVII ст.) // http://map.lviv.ua/statti/goshko.html
3. Герб Львова // https://uk.wikipedia.org/wiki/Герб_Львова