Завтра, 11 червня 2020 року, у Львові відбудеться вечір пам’яті Лесика Дацюка «Лесик band. Назавжди». Захід зможуть переглянути всі охочі, адже він відбудеться онлайн.
Напередодні концерту учасники та організатори вечора пам’яті поділилися своїми спогадами про легендарного артиста.
Віктор Винник, український музикант, вокаліст та лідер рок-гурту «МЕРІ»
Вперше пісні гурту «Лесик бенд» я почув на початку 90-их десь у гуртожитку в Івано-Франківську під розстроєну гітару. Мені сподобалось. Це було щось між «Братами Гадюкіними», «Smokie» і міським, місцями блатним, романсом. Прості мелодії, але дуже хороші і дотепні тексти. Потім у мене звідкись з’явились два альбоми гурту на касетах, які я заслухав до дір.
Я дуже зрадів, коли кілька років тому «Лесик бенд» відновився і продовжив концертувати. Повні зали свідчили, що зрадів не тільки я. На концерті ми пересікались всього один раз і Лесик дуже сподобався мені як людина. Разом з ним у минуле пішла ціла епоха львівської музики 90-их, яку знали і любили.
На концерті пам’яті мені запропонували виконати пісню «Моя Мері». Цікавий факт, що однією з перших пісень групи «МЕРІ» була пісня під назвою «Мері секонд-хенд». Правда, є якась схожість? Але пісні Лесика практично стали народними, тому вони ще довго будуть жити, а з ними й пам’ять про хорошу людину і класного виконавця.
ЗАЛІСКО, співак
Вперше я познайомився з Лесиком на телефестивалі «Мелодія», телекомпанії «Міст». Здається, 1994 рік. Я тоді працював адміністратором фестивалю. Він завжди був в доброму гуморі і біля нього було багато людей, музикантів… Потім, напевне, у 96-му ми бачились на концерті до Дня Львова, я теж там брав участь. Запам’яталось, що коли я спитав Лесика, як вони будуть грати на такій «скромненькій» апаратурі, він відповів: «…Розумієш, ми будем грати як вмієм і можем – все інше мене не цікавить…».
Я виконаю з групою його пісню «Рекет», хоча раніше я хотів співати «Італьяну», яка мені ближча по стилю. Але музиканти її давно не грали, тому вибрали «стьобний» «Рекет». Буде весело!
Володимир Якимець, художній керівник вокальної формації «Піккардійська Терція»
У концерті пам’яті Лесика Дацюка «Терція» виконуватиме його авторську «Пісню про Львів». Наскільки мені відомо, ця річ не увійшла в жоден з його альбомів, а йде таким собі окремим треком.
Історія цієї пісні така: на початку 2000-их Лесик звернувся до мене по аранжування до свого нового твору. Це і була «Пісня про Львів». Лесик брав безпосередню участь у цій роботі, відтак в аранжі поєдналися мої і його ідеї. Композиція вийшла іронічно-ностальгійною – як і більшість речей у творчості Лесика. Його завжди боліло серце за Львів, і на той момент такі у нього були думки про наше місто.
А познайомилися ми з Лесиком ще задовго до цієї співпраці – у 1991-му на Львівському телебаченні під час зйомок популярної на той час програми «Львівська кнайпа на Високому Замку», у якій ми зі Славком Нудиком брали участь. З того часу й підтримували дружні стосунки і періодично зустрічалися на всіляких львівських імпрезах та за кулісами концертів.
Тарас Гаврик, співак, ведучий
З Лесиком я познайомився під час зйомок на телебаченні. Тоді він мені видався не надто веселим, але потім ми зустрічались на концертах, тоді він уже був такий, як звикли всі його бачити, в його амплуа. Тобто людина, яка до останнього розповідала анекдоти за сценою. Уже починала грати музика, а він ще дорозказував анекдоти, а потім вибігав з гітарою і співав пісні, які слухачі, звісно, підхоплювали.
На концерті я виконаю піню «Горбатий», або, як у народі її називають, «Машина тестьова». У мене не було сумнівів щодо вибору пісні, хоч організатори і пропонували інші варіанти. На пісні «Горбатий» у мене відразу виникло відчуття, ніби електрикою проводять по тобі, «мурахи по шкірі». Я зрозумів, що ця пісня повністю відповідає пісням, які я пишу. Окрім того, у мене декілька місяців тому з’явився тесть і машина у нього є, щоправда, не горбатий.)
Зіновій Карач, фронтмен гурту «Wszystko»
Щодо вибору пісні на концерті-пам’яті Лесика, то без жодних суперечок разом з організаторами Остапом Дроздовим та Петром Луцишиним вирішили, що я буду виконувати разом з «бандою» Лесика, Царство йому небесне, пісню «Весна застоя». І цей вибір був безумовний, бо для мене це квінтесенція творчості Лесика, поєднання дуже стильного з львівським смаком джазу та іронічного і хуліганського тексту, яким був знаменитий Лесик.
Мені, як людині, яка приїхала до Львова і створює музику шляхом реставрації українського старого і забутого, таке явище як Лесик Бенд було дуже цікаве. Адже всім, кому цікава його музика, є зрозуміло, що це унікальне явище у музичному та текстовому плані.
Я був дуже радий познайомитись з Лесиком особисто. Можу сказати, що ми відразу зійшлися настроями та характерами. Ми – різні покоління, але в нас є спільна риса: поєднання інтелігенції, батярства та рок-н-ролу. Коли я вперше побував на концерті Лесика з симфонічним оркестром та побачив там банду футбольних хуліганів, які ще у вестибюлі концертної зали виспівували його пісні, то ще раз переконався, який це легендарний та крутий артист. Беру участь у концерті його пам’яті і запрошую усіх долучатися до онлайн-перегляду!
Олена Корнєєва, співачка
Існує така категорія людей, з якими бачишся дуже нечасто, але кожного разу ці зустрічі – це свято спілкування, гумору, щирих та дружніх обіймів. Я, на жаль, не часто зустрічалася з Лесиком на концертних майданчиках, але щоразу, коли зустрічалися, то відчувала неймовірне тепло з його боку. Я завжди ласкаво його називала Леся, а він мені у відповідь – Жабка мала. Він завжди був на позитиві, тому надзвичайно шкода, що перестало битися серце такої доброї, світлої, талановитої людини. У мене таке враження, що я знаю Лесика усе життя, бо це справжня щира людина.
Попри те, що репертуар і жанр гурту «Лесик бенд» не є моїми, я із задоволенням прийняла запрошення від організаторів до участі в концерті онлайн. Це єдина данина пам’яті, яку можу зробити особисто від себе, виразивши весь сум та неймовірний біль. Бо коли йдуть хороші люди, то утворюється порожнеча, яку неможливо нічим заповнити.
На концерті виконуватиму його незмінний хіт «А журавлі у небі кря-кря-кря». Ми поспілкувалися з музикантами Лесик бенду і трохи змінили пісню, виконаємо у жанрі запального танго. Живи, Лесику, у наших серцях своїм гумором та щирою усмішкою і серцем!
Петро Луцишин, автор ідеї проєкту, організатор, директор компанії Lutsyshyn Promo
Ми були на «Ти». Лесик не терпів фальші ні в музиці, ні в людях. Знав собі ціну. Працював лише з тими, кому міг довіритись. Співав так само як і говорив – своїм неповторним та упізнаваним сленгом, так як бачив і відчував, а не на догоду комусь. В тому, певно, і секрет успіху його пісень. Він був перфекціоністом в роботі, інтелігентним у житті. Не сприймав стандарти сучасного шоу-бізнесу, вважав його меншовартісним. А ще Лесик паталогічно боявся літаків, тому не приймав замовлень від діаспори за океаном, яка його так чекала. Можливо, тому в останні роки був трохи осторонь від концертного життя. Ми встигли зробити далеко не все. Організовані мною концерти гурту «Лесик Бенд», на жаль, виявилися останніми для Нього.
Остап Дроздов, журналіст, ведучий та співорганізатор концерту.
Ідея цього концерту у нас виникла з організатором концертів у Львові Петром Луцишином. Народилася одразу наступного дня після цього трагічного трафунку, вбивства Лесика. Ми одразу сказали собі, що треба зробити поминальний концерт, бо такі легенди 90-років, легенди львівської, батярської, авторської, рок-н-рольної епохи початку незалежності, повинні бути увіковічені, їхні пісні, несправедливо недооціненні, повинні жити в пам’яті народу, львів’ян, якщо говорити вужче. Тому ми задумали зробити такий концерт на моєму онлайн каналі Дроздов та Лемберг онлайн. Я одразу хочу сказати, що це не буде траурний концерт, мінорний, трагічний концерт-реквієм, а концерт, який повністю асоціюється з Лесиком. Це буде концерт на усмішці, веселий, позитивний, життєрадісний. Концерт, який би мав зафіксувати усміхненого, веселого і такого батярського Лесика, якого пам’ятає його публіка і я. Хочу сказати, що коли я вперше купив аудіо касети «Лесик бенд», то ці пісні в нашій хаті стали відразу хітовими.
У 2013 році ми уже з ним познайомилися особисто, я вже як зрілий журналіст, а він все той же батяр. Я його запросив на зйомки своєї новорічної програми, ми там гарно з ним подвіжували. У мене спогади про нього власне такі, яким буде цей концерт, –абсолютно світлі, позитивні, життєрадісні. Я би дуже хотів, щоб максимальна кількість львів’ян, хто цінує 90-роки, – тяжкі, буремні, світлі, – подивилися цей концерт. Захід буде дуже атмосферним, прозвучать пісні Лесика під супровід його групи «Лесик бенд». Думаю, буде прекрасне музичне дійство на каналі Дроздов та Лемберг онлайн.
Юрій Григораш, співак
Хоча я добре не знав Лесика, бо в основному зустрічалися на концертах, як на мене, то була людина, в якій переплелись батярство 90-х і глибока романтика. Вічний мрійник, який писав пісні про кохання без прикрас або про теплі краї (в моєму випадку я співатиму пісню Бразилія) і панічно боявся літати.
Пісня про те, що б робив Лесик, якби потратив у теплі краї. Впевнений в тому, що так і було б, але, як я сказав, він боявся літати. Що міг би робити львівський батяр в Південній Америці? Думаю, то був би дуже веселий відпочинок.
Відкрито збір коштів на пам’ятник Олександру Дацюку.
Рахунок отримувача ГО Міжнародна асоціація митців, у форматі відповідно до стандарту IBAN UA473253210000026006053728811
Ольга МАКСИМ’ЯК
