На сайті Перемишльського державного архіву (Польща) вдалось натрапити на цікаві документи, які стосуються діяльності львівського архітектора Філемона Левицького.
Філемон Левицький (1873-1922) був львівським архітектором та уповноваженим будівничим. В 1902 році він закінчив архітектурний відділ Політехнічної школи у Львові. Його основним роботодавцем був Івана Левинський, в якого він працював в архітектурно-проектному бюро у Львові. Був членом Українського технічного товариства у Львові, старшиною товариства «Сокіл-батько».
Втілював ідеї нового українського стилю в архітектурі, що базувався на зразках народної, зокрема гуцульської архітектури. Філемон Левицький помер у Львові та похований на Личаківському цвинтарі. Серед найвідоміших робіт архітектора сучасники виділяють Львівський гуртожиток «Академічний дім» на вул. Коцюбинського, 21 (1906, співавтор Тадеуш Обмінський), дзвіницю біля храму святого Миколая в Белзі (1906), перебудова вілли Івана Копача, сучасна вул. Франка, 156 у Львові (1906), Народний дім у Яворові (1907—1908), вілла Марії Бачинської на вул. Карпинця, 18 (1913, співавтор Валерій Шульман).
На сайті Перемишльського державного архіву в розділі, який стосується села Улазів, гміни Старий Диків в Підкарпатському воєводстві, було знайдено проекти церкви в згаданому селі, авторства Філемона Левицького. На документах є печатка та підпис архітектора. Проект храму датується 1910 роком.
Але, є в папці вид з переду церкви, який не помічений печатками авторства Філемона Левицького. Збереглося єдине фото недобудованого храму, на якому є також місцевий пробощ Антоній Савчин. І, судячи з цього фото, будували церкву власне за цим проектом.
Перед ІІ світовою війною в Улазові почалося будівництво (поруч старої церкви) великої мурованої церкви, бо старенька мала дерев’яна церква не задовольняла вимог великої парохії. До кінця війни було поставлено лише дві стіни. Після вивезення українців, поляки розібрали церкву і з цегли збудували стодолу для колгоспу.
Джерело: http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/
А раніше читала, що то був проект Ярослава Фартуха. Цікаво.