Чи могла колись родина звичайного українського селянина з Львівщини уявити, що їхнє прізвище лунатиме на космічній орбіті? Історія Гайдемарі Стефанишин-Пайпер — це не просто звіт NASA про успішні місії. Це захопливий літопис про те, як мова, традиції та «пластовий» гарт допомагають підкорювати не лише земні стихії, а й безкрайній вакуум.
Коріння, що дало крила
7 лютого 1963 року в Сент-Полі (Міннесота, США) народилася дівчинка, якій судилося стати восьмою жінкою у світі, що вийшла у відкритий космос [1]. Її батько, Михайло Стефанишин, був вихідцем із села Якимів (Львівська область, координати: 49.9641, 24.3247) [2].
Доля Михайла була складною: примусові роботи в Німеччині під час Другої світової війни, табори для переміщених осіб і важка еміграція до США. Саме там він зустрів свою майбутню дружину, німкеню за походженням. Попри змішаний шлюб, у родині панувала українська атмосфера.
Цікавий факт №1: Гайдемарі змалку була активною «пластункою», відвідувала суботню українську школу та займалася народними танцями. Саме це виховання вона пізніше назве фундаментом своєї дисципліни [3].
Коли настав час виходити заміж, Гайді прийняла принципове рішення: залишити дівоче прізвище. Так з’явилася Стефанишин-Пайпер. Це був її спосіб подякувати батькові за те, ким вона стала [1].
Від морських глибин до космічних висот
Шлях Гайдемарі до NASA не був типовим. Вона не була пілотом-винищувачем. Вона була інженером-водолазом.
- Освіта: Диплом магістра в Массачусетському технологічному інституті (MIT) [1].
- Служба у ВМС: Ремонт величезних лайнерів під водою. Робота в умовах тиску та обмеженої видимості стала ідеальною репетицією для космосу [4].
- Прийом до NASA: 1996 рік.
Її перший політ на шатлі «Атлантіс» (місія STS-115) у 2006 році тривав 11 днів. Головне завдання — монтаж сонячних батарей МКС. Саме тоді світ побачив українське прізвище на нашивці скафандра під час прямої трансляції виходу у відкритий космос [5].
Повернення додому: Якимів та Новий Яричів
У січні 2007 року, вже після свого тріумфального польоту, Гайдемарі здійснила свою особисту “місію” — поїздку на батьківщину батька. Вона відвідала села Якимів та Новий Яричів [6].
Місцеві мешканці згадують, що астронавтка спілкувалася без жодного пафосу, чистою українською мовою. Вона відвідала церкву, де хрестили її рідних, та зустрілася з двоюрідними братами.
Цікавий факт №2: 1 лютого 2007 року Президент України Віктор Ющенко нагородив Гайдемарі Орденом княгині Ольги III ступеня. Це була перша державна нагорода України для астронавтки [2].
Друга місія та загальний доробок
Другий політ відбувся у 2008 році на шатлі «Ендевор» (STS-126). Це було справжнє випробування: місія тривала два тижні, а Гайдемарі провела за межами корабля десятки годин, займаючись складним технічним обслуговуванням станції [4].
Статистика успіху Гайдемарі:
- 2 космічні місії.
- 5 виходів у відкритий космос.
- 33 години 42 хвилини загального часу поза межами корабля [5].
Навіть після завершення кар’єри в NASA у 2009 році, вона не розірвала зв’язок з Україною. У 2019 році вона знову відвідала Київ, Харків, Житомир та Львів, де читала лекції для студентів, надихаючи їх вірити в неможливе [7].
Чому це важливо сьогодні?
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер — це приклад того, що коріння не тягне вниз, воно дає опору для злету. Вона довела, що можна бути частиною глобальної науки, залишаючись вірною своїй ідентичності. Для Львова та області вона назавжди залишиться “своєю” — дівчинкою з Якимова, яка зуміла доторкнутися до зірок.
Аристарх БАНДРУК
Список використаних джерел:
-
NASA Official Bio: Heidemarie M. Stefanyshyn-Piper biographical data (2009). NASA Resource.
-
Указ Президента України № 71/2007: Про нагородження Г. Стефанишин-Пайпер.
-
Голос Америки: Архівне інтерв’ю з Г. Стефанишин-Пайпер (2007).
-
Space.com: STS-126 Mission Overview and Crew Roles. Space Journal.
-
CollectSpace: Astronaut Mission Logs: Stefanyshyn-Piper. Archive.
-
Zaxid.net: Репортаж про візит астронавтки на Львівщину (січень-лютий 2007).
-
Посольство США в Україні: Звіт про візит Гайдемарі у 2019 році.
