У 2014 році в Буську, на старому міському цвинтарі, відшукали та впорядкували могилу батьків президента Західноукраїнської Народної Республіки Євгена Петрушевича — отця Омеляна Петрушевича та Савини Петрушевич (із роду Коцюбів). На місце поховання вказав старожил міста Степан Давидовський (1926 р. н.), син колишнього дяка церкви Святої Параскеви.
Працюючи над конкретною темою, важко не «загубитися» серед несподіваних знахідок. Здавалося б, шукаєш одне — а натрапляєш на факти, що виходять за межі поточного дослідження. Вони захоплюють увагу і ведуть у зовсім іншому напрямку. І, чесно кажучи, пройти повз деякі з них просто неможливо.
Так трапилося і цього разу: досліджуючи біографію однієї постаті, я раптом натрапила на невідомі деталі життя іншої видатної особистості. Усього кілька рядків у старій метричній книзі про смерть — а за ними ховається ціла історія, яку здатне помітити лише око уважного дослідника.
Шлях служіння
Отець Омелян Петрушевич був висвячений у 1854 році. Своє служіння він розпочав як сотрудник у далекого родича — отця Михайла Петрушевича, пароха в селі Дуліби неподалік Стрия. У 1856 році він став адміністратором капеланії в Любінцях Стрийського повіту, а з 1860 року — парохом міста Буськ при церкві Святого Миколая. Вже за три роки, у 1863-му, Омелян Петрушевич обійняв посаду бузького декана.
У Буську родина мешкала в парафіяльному будинку (плебанії) у передмісті Довга Сторона, що неподалік дочірньої церкви Святої Параскеви.
Остання сторінка життя
З метричного запису про смерть, віднайденого мною у Центральному державному історичному архіві України у Львові (ЦДІАЛ) за номером 23 за 1901 рік, стало відомо: вельмишановний Омелян Петрушевич, вдівець і парох Буська, відійшов у вічність 9 жовтня на 71-му році життя. Там же зазначено, що парафіяльний будинок (який, на жаль, не зберігся) мав номер 74.
Причиною смерті, підтвердженою медичним висновком № 111 від 10 жовтня 1901 року, вказано ураження легень. Зважаючи на поважний вік отця Омеляна, імовірно, йшлося про гостру пневмонію або серцево-легеневу недостатність.
Варто зауважити, що в метричних книгах початку ХХ століття медичне заключення фіксувало смерть як юридично, так і фактично. Це не було формальністю: підтвердження причини лікарем допомагало уникати суперечок щодо спадщини та майна. Для видатних осіб та духовенства влада вимагала особливої точності в документах, щоб запобігти будь-яким непорозумінням у майбутньому.
Історична пам’ять
Вже за два дні, 11 жовтня, відбувся похорон. Чин поховання здійснив греміальний канонік Львівської консисторії грецького обряду Мартин Пакіж. Нагадаю, що греміальний канонік — це штатний член церковного органу управління при єпископі, що свідчить про високий статус покійного.
Головна ж знахідка цього архівного запису — точна дата народження, вказана поруч із віком: 30 березня 1830 року. Дату народження зазначали в метриках про смерть далеко не завжди. Нам пощастило: завдяки завбачливості писаря ми можемо точно відтворити біографію отця Омеляна. Отже, сьогодні минає 196 років від дня його народження.
Наступником отця став Василій Лиско (колишній сотрудник і катехит у Буську). Він часто підміняв Омеляна Петрушевича в останні місяці його життя, що чітко простежується за документами. Це підтверджує припущення, що перед смертю отець тривалий час хворів.
Стіни ЦДІАЛ зберігають ще чимало таємниць. Можливо, невдовзі вдасться знайти більше відомостей і про дружину отця — Савину Петрушевич, яка пішла з життя раніше за чоловіка і спочиває поруч із ним на бузькому цвинтарі.
Тетяна ЦЮЛЮПА
Джерела та література:
-
Отець Омелян Петрушевич — галицький священник і просвітник // Буська міська бібліотека імені Івана Котляревського.
-
На батьківщині президента ЗУНР Євгена Петрушевича віднайдено могилу його батька // ZIK, 15 липня 2014 р.
-
На Львівщині знайшли могилу батьків президента ЗУНР Євгена Петрушевича // Zaxid.net, 16 липня 2014 р.
-
Д-р Іван О. Максимчук. Нариси історії роду Петрушевичів. — Шикаґо, 1967.
-
ЦДІАЛ ф. 201, оп. 4а, спр. 9681.
