Сьогодні, у переддень свята Йордану, хочемо познайомити читачів Фотографій Старого Львова із із статтею “Йорданські народні звичаї й вірування”, що була опублікована у щоденнику “Львівські вісті” ч. 10 за 1942 рік. (текст статті подається оригінальним)
Йорданські народні звичаї й вірування
Народні звичаї й вірування, зв’язані з святом Богоявлення (Йордан, Водохреща), нагадують у дечому Різдво й Новий Рік. Вони займають важне місце у народньому календарі, як складова частина стародавньої „коляди”, що її врочисто обходили наші предки з нагоди повороту сонця до весни. У цих звичаях зливаються давні поганські вірування (вода, що лікує та дає нову силу) з пізнішими христіянськими елементами (посвячена вода проганяє злого духа).
Саме свято Богоявлення попереджує Щедрий Вечір, подібно як Свят-Вечір Різдво Христове. Уже зі Щедрим Вечором зв’язана ціла низка різних звичаїв. Уже вранці селяни роблять маленькі хрестики з дерева або воску, кидають їх у воду та миються в ній. Опісля ліплять ці хрестики на стінах, на сволоку, наліплюють на правий ріг худоби та на дверях через які худоба переходить. Дітей саджають на покутті й кажуть їм квокати. щоб неслися добре кури. Це нагадує Свят-Вечірній звичай. Скрізь люди постять до свяченої води. Дівчата роблять це, щоб „випостити” собі долю. Водосвяття на Щедрий Вечір відбувається в церкві або недалеко неї. Під час свячення води кидають у неї в деяких околицях восковий хрестик. Церковні братства приносять зі собою три получені свічі й ці засвічені „трійці” священик занурює в воду. Люди набирають води в посудину і п’ють її або коло церкви, або несуть її додому. Цією водою вмивають собі лице, щоб було свіже, а в деяких околицях то й купаються в полонці, щоб бути здоровим, а опісля стріляють у повітря, щоб сповістити світ про «очищення від гріхів».
Свяченою водою кроплять хату й господарські будинки, щоб «нечиста сила» утікала. Розроблюють цією водою дрібку тіста та мажуть ним хрестики над дверима, щоб «лихе» не приступало. Ці хрестики залишаються аж до Стрітення. Тоді їх зішкрабують і переховують як лік.
Коли покроплять усе свяченою водою, тоді лагодяться до вечері. І тут є багато звичаїв та вірувань: напр. роблять грубі галушки пшеничної муки, щоб пшениця мала гарний колос, господині при мішенні тіста на вареники біжать у сад і, не обтираючи рук, обв’язують овочеві дерева соломою, щоб овочі родились, печуть паланицю й закушують нею свячену воду, доїдаючи решту паланиці на дворі, хоч цього не вільно було робити від Святого до Щедрого Вечора, бо був би неврожай.
Сама вечеря буває досить багата, а давніше варили і дванадцять страв на пам’ятку дванадцяти апостолів. При вечері пам’ятають теж про душі померших, яким відкладають кришку страви, кладучи її на вікнах чи лишаючи на столі. Після вечері ходять щедрувати.
На Йордан постять теж до водосвяття, яке відбувається звичайно на ріці, а як її нема, то при криниці. Тут ставлять заздалегідь хрест з льоду та обставляють його сосонками. Інколи на рамена хреста ставлять лямпки з оливою. Під час водосвяття господарі держать засвічені «трійці» в руках, звертаючи увагу на те, щоб не згасли, бо це віщує нещастя. Коли під час водохреща закрутить вітром, то це знак, що «нечистий» утікає з води. Коли вже священик посвятить воду, всі кидаються навипередки, щоб чимскоріш начерпати її в посуду. Набравши води, чим душ біжать з нею додому – хто скорше добіжить, цей швидше упорається літом з роботою.
Водою кроплять рої, щоб бджоли не втікали. Виломлюють теж галузки зі смерічок, бо коли ними підкурити, то зуби не болітимуть. Молоді дівчата ловлять теж священика за фелон, бо котра швидше доторкнеться, ця скорше піде замуж. Старші люди вмивають свяченою водою голову, щоб не боліла й поять коней та худобу, щоб були здорові. Зі засвіченими «трійцями» господарі вертаються додому й роблять димом зі свічок хрестики на сволоку проти «нечистої» сили та кроплять свяченою водою хату й обійстя. Щойно тоді засідають обідати.
Після Йордану цілий тиждень не перуть на ріці, поки не спливе свячена вода. В найближчих днях після Йордану священик з дяком обходить хати та кропить їх свяченою водою. Цим кінчається свято Йордану-Водохрещі.
Львів, 18 січня
Джерело: Львівські вісті, ч. 10 за 1942 р.
