На сьогодні, Львів — розвинуте туристичне місто, за яким твердо закріпилась репутація «кавової» столиці України. Тут безліч кав’ярень, генделиків чи ресторацій де можна насолодитись філіжанкою ароматного напою. Особливо багато їх в історичній частині міста.
Сьогодні, в рамках недільної кавової рубрики, разом з нашим хорошим партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, хочу розповісти вам які були кав’ярні у Львові за часів Австрійської імперії.
Львів завжди був містом інтелігенції та інтелектуальної еліти, де протягом усіх часів вирували думки, дискусії та диспути. Коли Галичина була частиною Австро-Угорщини, львівські кав’ярні створювалися за прикладом віденських. Це були місця зустрічі людей з різними політичними та діловими інтересами.
Деякі ресторації навіть мали обмеження на вхід для жінок. Багато закладів мали свою тематику. Наприклад, майданчики Яна Вольфа стали місцем зустрічі місцевої золотої молоді, богеми та світських левиць. Зовсім інша публіка збиралась в дерев’яних цукернях, які були осередками повій. Кав’ярня “Європейська” була середовищем для бізнесменів. Постійні відвідувачі закладів були настільки звичними, що на нових людей дивилися з підозрою.
Основною метою зібрань було обговорення різних питань, літературні та політичні диспути, вирішення нагальних справ. Кава була обов’язковим атрибутом зустрічей. Кажуть, що справжній львів’янин смакує філіжанку ароматної кави не менше 40 хвилин. За віденською традицією, до кави подавали три склянки холодної води. Ще однією важливою причиною зустрічей у кав’ярнях було безкоштовне розповсюдження преси, що дозволяло дізнатися останні новини та обговорити їх.
До 1900 року ресторації та кав’ярні стали доступними тільки для заможних людей. Найбагатші з них мали вдома служницю-кавоварку. Перед Першою світовою війною у Львові виник дефіцит цукру, тому каву подавали несолодкою, а цукор видавали по талонах. Якщо відвідувачі приносили цукор із собою, то адміністрація не забороняла підсолоджувати каву. Використовувалися й альтернативні способи підсолодження.
Назви таких закладів часто відображали їхню тематику. Наприклад, “Банзай” підтримувала Японію під час війни з Росією, популярною була й французька тематика. Однак наближалася Перша світова війна, і все мало змінитися…
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
