Перший автомобіль у Львові з’явився влітку 1897 року через чотири місяці після появи у нашому місті мотоцикла. Це був справжнісінький «Бенц», який згодом одержав приставку «Мерседес». Належало перше авто власникові нафтових свердловин 37-літньому Казімєжу Одживольському. Про нафтового магната і перше його авто розповідають Богдан Сеньків і Андрій Дорош.
Виходець із небагатої родини, Казімєж по закінченні Краківської промислово-технічної академії працював бурильником в Аргентині, згодом повернувся до Галичини і став співзасновником компанії, яка успішно розвивала нафтовий бізнес на теренах Східниці. 1895 року підприємство Одживольского відкрило свердловину «Якуб», яка давала фантастичні показники видобутку — понад 600 тонн сирої нафти на добу. Саме з цієї свердловини почалася нафтова лихоманка в Галичині, і цей регіон згодом став третім регіоном у світі за видобутком нафти після США і росії, тут на початку XX століття річний видобуток сягав понад два мільйони тонн. Казали, що тоді у Бориславі продавалося більше шампанського, аніж у Відні. Отож не дивно, що Одживольський, який невдовзі почав скуповувати нафтові ділянки у всьому Прикарпатті і навіть в Румунії, став таким багатієм, що придбав собі надзвичайно рідкісну й дорогу забавку, якою був тоді автомобіль (коштувало авто як добра кам’яниця).
Міська влада Львова дуже відповідально і прискіпливо поставилася до незвичного нововведення. Було оголошено про випробування, метою якого було з’ясувати, наскільки авто безпечне для мешканців міста, і ухвалити рішення про дозвіл чи заборону експлуатації автівок на вулицях Львова. Магістрат делегував на випробування поважну комісію у складі радників і референтів президента міста, комісара поліції, директора електричного трамвая та інших чиновників. Вулицею Сакраменток (нині Туган-Барановського) на «німецькому диві» їхав Леопольд Пшеломський, котрий «жваво і бадьоро обганяв кінні карети, фіри і пішоходів, за командою комісії, то пригальмовував, то різко зупинявся». Вислідом бадань стала повна сатисфакція усіх членів комісії і рішення про «про повну безпечність автомобіля для оточуючих». Таким чином автомобільна ера у Львові розпочалася офіційно. Утім «Кур’єр Львівський» повідомив про тест-драйв першого у Львові авто досить саркастично: «Трясеться, як баба в лихоманці, сопе, як слон-астматик, бекає, як недорізаний баран. Може, колись і буде хліб із цього борошна, але наразі це просто забавна цяцька».
Максимальна швидкість тогочасного «Мерседеса» сягала 20 км/год. на добрій дорозі і 17 км/год. на поганій. Однієї заправки 20-літрового баку вистачало на 100-120 кілометрів. Для цієї дистанції потрібно було 160 літрів води для охолодження двигуна, адже система охолодження була тоді випарного типу: вода, яка омивала нагріті циліндри, надходила у великі латунні ємності, звідки і випаровувалась, віддаючи тепло. Авто було 2,5 метра завдовжки і 1,5 метра завширшки, а важило 650 кілограмів. Цікаво, що омріяну «Benz-Victoria» Казімєжу Одживольскому продав власне випробовувач автівки у Львові Леопольд Пшеломський — «представник фірми «Benz» з Мангайма в Галичині і Буковині», а це означало, що вже тоді, 1897 року, «Мерседес» у Львові був представлений офіційно.
Перший наїзд на пішохода стався у Львові у вересні 1899 року на вулиці Гетьманській (парна сторона проспекту Свободи). Декількома роками пізніше газети повідомляли, що за наїзд на селянина Ілька Хом’яка, якого автомобіль трохи протягнув за собою по дорозі, його власник заплатив потерпілому 400 корон, що дорівнювало ціні двох корів.
Від 1903 року в місті запровадили дорожні знаки. Перші знаки були у вигляді горизонтальних прямокутників: шахівниця, що нагадувала щербату бруківку, попереджала про нерівну дорогу, а перекинута літера «П» зі злегка розведеними ніжками на чорному тлі вказувала на близькість канави. 1904 року неподалік села Липники сталася перша дорожньо-транспортна пригода: перекинувся автомобіль марки «Серполе». Збитки від розбитої машини дорівнювали вартості кількаповерхової кам’яниці у центрі Львова! А 18 жовтня 1905 року на розі сучасних вулиць Костюшка і Дорошенка сталася курйозна дорожня пригода. З рук власника вирвався мотоцикл, проїхав самостійно кількасот метрів і врешті розбився об одвірок брами проїзду Крива Липа.
Перші автомобільні права на території Польщі видало Намісництво у Львові 1905 року інженеру Тадеушу Гайне, який власним коштом відремонтував покинутий автомобіль «Benz» з фабричним номером 3. 7 січня 1906 року у Львові вперше запровадили правила дорожнього руху, водійські права, реєстраційні номери і документи на автотранспорт. Визначили віковий ценз водія — права можна було отримати по досягненні 18 років після відповідного іспиту. Правила руху строго регламентували швидкість автомобілів і мотоциклів: у місті вона не повинна була перевершувати 15 км/год., за містом 45 км/год., в тумані і на поворотах — 6 км/год. Усі львівські авто мали реєстраційні номери. Від 1908 року до правил руху був доданий пункт про покарання власника авто за невідрегульований двигун, з якого вилітало багато кіптявого диму.
Тогочасна преса явно не толерувала революційного транспортного нововведення. «Кур’єр Львівський» доволі неприхильними епітетами нагороджував диво техніки, описуючи трагічні, а радше курйозні випадки: «Автомобіль, попри рекламу, на яку посилається Європа, є смердючим, обурливим, хитрим монстром. Задушливий дим, який клубами видобувається із цих потвор і одночасно підступно тихий спосіб руху, у не одного викликають обурення»; «На вулиці Театинській (Кривоноса) поручник Андрій Кіт був повалений на землю конем, якого сполошив автомобіль»; «Вулицею 29-го Листопада (Коновальця) щодня нишпорить мотоцикл № 885-8, шукаючи, кого б переїхати»; «Автомобіліст перестрашив коней, запряжених у віз із горщиками»; «Автомобіль їхав вулицею Галицькою не сигналячи, а наїхавши на тротуар, перекинувся»; «Шофер у бійці застосував шланг, яким заливав бензин до баку свого авто».
У серпні 1906 року у Львові з’явилися перші таксі. Місцями стоянки для них визначили Оперний театр, площі Міцкевича і Бернардинську. Вартість проїзду на таксомоторі, наприклад із центру до кінця теперішньої вулиці Івана Франка, у 500 разів перевищувала вартість сніданку. Тоді ж у місті з’явилися вантажівки, які обслуговували крамниці та підприємства, а магістрат Львова за 24 000 корон (вартість 120 корів) купив вантажівку для вивозу сміття. Згодом для власних потреб придбала автомобіль мережа водогонів Львова. 1908 року Галицький автомобільний клуб (14 авто) здійснив переїзд Львів — Краків, а напередодні Першої світової війни у Львові запровадили пожежні автомобілі.
Ілько ЛЕМКО
Джерело: Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011
