Як Євген Коновалець розбудовував організацію «Сокіл» у рідному селі Зашків

«Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого,
хоч би все найкраще для нас складалося.
Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно
з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба»
Євген Коновалець

Із здобуттям Україною незалежності з’явилася змога об’єктивно вивчити діяльність багатьох видатних постатей українського визвольного руху ХХ ст., імена яких золотими літерами вписано до пантеону української слави. Серед них Євген Коновалець – видатний громадський, військовий та політичний діяч. Цього року відзначаємо 130 років від дня його народження.

До теперішнього часу з’явилося чимало наукових розвідок та статей присвячених Євгену Коновальцю. Однак, окремі аспекти його діяльності потребують глибшого вивчення та аналізу. Недостатньо уваги приділено життєвому шляху молодого Євгена до 1914 р., зокрема його ролі у створенні та розбудові товариства «Сокіл» у рідному селі Зашків у 1909–1912 рр. В українському «Соколі» у Галичині гуртувалася та формувалася тогочасна національна еліта. У різні роки членами сокільської організації були редактор газети «Діло» Іван Белей, композитор Ярослав Вінцковський (псевдо – Ярославенко), доктор Осип Коциловський, історик Іван Крип’якевич, поет Богдан Лепкий; сини Івана Франка Андрій, Петро та Тарас; археолог Ярослав Пастернак, доктор Микола Шухевич, адвокат Степан Шухевич, організатор та керівник січового руху Кирило Трильовський, один із засновників організації «Пласт» Олександр Тисовський та інші видатні українці.

За відносно невеликий проміжок часу в сокільських товариствах духовний гарт і фізичний вишкіл отримали тисячі українських хлопців і дівчат. Серед них чимало майбутніх вояків і провідників легіону Українських січових стрільців, Галицької армії, діячів Західно-Української Народної Республіки, членів Української військової організації, Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Найвідоміші з них – Провідник ОУН Євген Коновалець, командир УПА-Північ Дмитро Клячківський, генерали УПА Олекса Гасин і Дмитро Грицай.

У 1909–1912 рр. Євген Коновалець самовіддано поринув у громадську роботу. Завдяки йому у селі Зашків активізується діяльність «Просвіти», будується Народний Дім, засновується кооперативна крамниця, створюється товариство «Сокіл». На розбудову останнього Євген Коновалець присвятив багато часу і приклав великих зусиль. Станом на 30 червня 1913 р. товариство «Сокіл» у селі Зашків налічувало 48 членів. Крім того товариство мало два чотирьохколесні вогнегасники (за тодішньою термінологією – сикавки), сокільську атрибутику, серед якої прапор. Про участь Євгена Коновальця в сокільському русі у наукових дослідженнях містяться лише фрагментарні згадки. Спогади сучасників Євгена Коновальця – Остапа Грицая, Степана Шаха та інших осіб, також не дають докладної інформації з даної проблеми. Вся надія в такому разі припадає на архівні документи.

Ще у 2006 р. у Центральному державному історичному архіві України у Львові мною було виявлено п’ять листів Євгена Коновальця, адресовані старшині товариства «Сокіл-Батько» у Львові. Нагадаю, що на той час, сокільською організацією керував Іван Боберський (в Академічній гімназії він вчив Євгена Коновальця німецької мови та ознайомив з різними видами спорту, які набували тоді популярності в Галичині).

Листи відповідно датуються: № 1 – 14 червня 1909 р., № 2 – 2 листопада 1910 р., № 3 – 22 січня 1911 р., № 4 – без датування (написаний не пізніше 3 вересня 1911 р.), № 5 – 7 березня 1912 р. Всі документи є оригіналами. Особливістю їх є те, що вони написані та підписані власноручно Євгеном Коновальцем. Документи № 2, № 3, № 4, № 5 завірені печаткою товариства «Сокіл» у селі Зашків. Відбиток печатки чорнильний, овальний, розміри 28х46 міліметрів. У центрі печатки розміщено зображення сокола з розпростертими крилами з двома гантелями у кігтях. Легенда: «Товариство «Сокіл» в Зашкові». В українській етнокультурі сокіл є символом хоробрості, швидкості, зіркості, злету, молодості, сили та розуму.

У документах згадується Григорій Клюк – голова товариства «Сокіл» (1909–1911), активний діяч читальні «Просвіти» у селі Зашків до Першої світової війни.

Листи мають важливе значення і є цінним історичним джерелом, що показує роль Євгена Коновальця у сокільському русі, а також висвітлює його організаторські здібності.

Документи

№ 1
Високоповажаний Пане!

Прошу тому чоловікови, котрий принесе сей лист видати ленти. Заразом просив бим дуже передати через него брошурки «Пожарництво». Гроші на них передав я вже через Остапа Вахнянина [Вахнянин Остап (1890–1924 рр.) – пластовий та культурний діяч на Закарпатті. Родом з Галичини. Редактор «Пластуна», автор праць «Пласт», «Пластовим шляхом за красою життя». – А. С.]. Загальні збори відбудуться в неділю. Прошу отже конче прислати відпоручників, котріб перевели в неділю пожарний курс. Заразом просив бим передати там вже (друкований) готове повідомленє, яке треба буде вислати до Староства.

Близших інформаций можете дістати у сего чоловіка, котрого як раз хочемо зробити головою «Сокола», а котрий є вже головою читальні.

[невідчитане слово. – А. С.] з поважанєм
Євген Коновалець

Зашків дня 14. VІ. [1]909.

Джерело: ЦДІА України у Львові). – Фонд 312. – Оп. 1. – Спр. 337. – Арк. 3–4. Оригінал. Рукопис.

№ 2
Сьвітлий Виділе.

Виділ Товариства «Сокіл» в Зашкові має честь повідомити, що торжественне посьвяченє читальняного будинку а заразом Сокільні відбуде ся 6 падолиста 1910 р. о 2 год[ині] пополудне. Упрашає ся проте о висланє делегатів на се торжество.

Зашків дня 2 падолиста 1910.

[Місце печатки]                     Гриць Клюк                             Евген Коновалець
голова.                                        справник.

Заразом просимо усі [літера х закреслена. – А. С.] дооколичні філії «Сокола». Потяг відходить зі Львова о 2 ½ поп[олудне] а в Зашкові є на 3 ¼. (Прос[ьба]) Найліпше буде тим потягом приїхати.

В разі непогоди посьвяченє не відбуде ся.
цілковитої [слово виділене і підкреслене двома лініями. – А. С.]

Джерело: ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 337. – Арк. 8. Оригінал. Рукопис.

№ 3
Сьвітле Тов[ариство] «Сокіл»
у
Львові.

Виділ Тов[ариства] «Сокіл» в Зашкові має честь донести, що звичайні Загальні Збори Товариства відбудуть ся дня 29 сїчня 1911 р. о 5 год[ині] попол[удне]. Упрашає ся о висланє делєґата.

Зашків дня 22 сїчня 1911 р.

Гриць Клюк                             [місце печатки]                         Евген Коновалець

Джерело: ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 337. – Арк. 10. Оригінал. Рукопис.

№ 4
До
Хвального «Сокола-Батька»
у Львові.

Тов[ариство] «Сокіл» в Зашкові повідомляє, що 3 вересня 1911 р. о 3 год[ині] попол[удне] устроює торжественне посьвяченє свого прапора, полученого зі сокільским злетом дооколичних сіл. Проте упрашає ся о висланє на се торжество делєґациї.

Потяги зі Львова відходить 7-34 приїздить 8-25
Пополуд[не]: зі Львова відх[одить] 2-28 приїздить 3-18.
Зі Зашкова відходить 7-10 вечер[ом] приїздить 8-00 до Львова.
Стация в місци на Сокаль.

[місце печатки]                                                                                     З поважанєм
Старшина «Сокола»
в Зашкові.
Евген Коновалець

Джерело: ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 337. – Арк. 12. Оригінал. Рукопис.

№ 5
До
Хвального «Сокола-Батька»
у Львові.

Тов[ариство] «Сокіл» в Зашкові звертає ся до Хвального Виділу «Сокола-Батька» з усильною Просьбою урядженя, на взір січового окружного сокільського пожарно руханкового курсу в Зашкові. Тому, що як раз тепер найвідповіднійша пора на урядженє такого курсу, упрашає рівночасно о відповідь – чи взагалі Хвальний Виділ прихилить ся до просьби товариства, а дальше в разі корисної відповіди на се питанє – коли задумував би сей курс урядити. Надмітити також мусить ся що товариство має чотироколесні сикавці [так у тексті, має бути сикавка – вогнегасник. – А. С.] вправді без відповідних прирядів – котрі однак можнаб на случай прихильного полагодженя просьби закупити – в разі [невідчитане слово. – А. С.] відповідну салю. Розклад потягів також дуже добрий.

Зашків дня 7 марта 1912.

[місце печатки]                                               Е[вген] Коновалець

Джерело: ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 337. – Арк. 13. Оригінал. Рукопис.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

1. Євген Коновалець та його доба. – Мюнхен, 1974. – 1020 с.
2. Сова А. Листування Євгена Коновальця зі старшиною товариства «Сокіл-Батько» у Львові // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів: Видавництво «Мс», 2006. – Зб. 8. – С. 5–10.
3. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронні адреси: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com