5 жовтня 1933-го в Києві президія Всеукраїнської академії наук виключила зі складу дійсних членів академії літературознавця та фольклориста Михайла Возняка, музикознавця Філарета Колессу, філолога Кирила Студинського і педагога та перекладача Василя Щурата.
Їх назвали ворогами трудящих мас України та звинуватили у тому, що вони продалися польським поміщикам і “намагаються закабалити трудящих України, відновити в Україні поміщицький лад.
Академіки жили у Львові, який на той час входив до Польщі. 1929-го їх обрали академіками за внесок в українську науку. Вони отримували зарплату з Харкова, тодішньої столиці УСРР. На знак протесту проти радянських репресій 1933-го вони відмовились від грошей.
“Академіки Возняк, Колесса, Студинський і Щурат, які неодноразово декларували своє бажання брати участь у культурному будівництві Радянської України, були обрані на цій підставі до ВУАН. Насправді Возняк, Студинський і Щурат тісно зв’язалися з тими колами панівних класів Польщі, які проводять політику інтервенції проти Радянського Союзу. Вони продалися польським поміщикам, що прагнуть закабалити трудящих України, відновити на Україні поміщицький лад.
Зважаючи на це, президія ВУАН постановляє: академіків Возняка, Колессу, Студинського, Щурата виключити зі складу Академії та позбавити звання академіків як ворогів трудящих мас України”, – постановили на засіданні президії ВУАН.
Наталка РАДИКОВА
Джерело: gazeta.ua
“львівський вчений” Михайло Возняк став членом КПРС у 1951 році. “львівський вчений” Кирило Студинський зрекся посади голови НТШ у 1932 році внаслідок звинувачень у шпигунстві на користь совєтів та прогав процес редактору газети “Діло”, у 1939 році став депутатом так званих “Народних Зборів”. “Львівський вчений” Філарет Колесса з 1940 року був депутатом совєтської Верховної Ради. А ось “львівський вчний” Василь Щурат сам зрекся членства ВУАН у 1929 році на знак протесту проти процесу СВУ у Харкові (“опера СВУ, музика – ГПУ”), а у 1939 році його було поновлено у членах АН УРСР без його заяви. Чому опубліковано фото його сина Степана Щурата, що ніколи не був ані “членом”, ані “ч-к” ані ВУАН ані АН УРСР відомо лише редакції.
Академіки Возняк, Студинський, Колесса, Щурат -ці люди були не просто якимись-там “львівськими вченими”, вони були ВЧЕНИМИ з великої букви, передовими науковцями того часу.
Стаття є про їхню громадянську позицію протесту проти голодомору 1933-33рр., що було неабиякою сміливою подію. Вони знали чим це їм загрожує, все ж таки рішилишся. Це була резонансна самопожертва.
Ці люди були активними у політичному житті, шукали шляхів принести найбільшу користь український ідеї. Навіть якщо це значило співпрацю з советским режимом.
Щоб бути українським патріотом не обов’язково бути дисидентом. Багато більше користі приносить мирна колаборація, Пропаганда української мови і культури з високих позицій в культурі і уряді. В чому ці люди були якнайкращими, однозначно мій прадід Філарет Колесса.