В четвер, 9 березня 2017 року, в приміщенні Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України, відбулося відкриття виставки «Ткана Шевченкіана».
На виставці представлено 36 художніх творів авторського текстилю XX століття зі збірки фонду «Народна тканина», виконаних більш, як 20 митцями з 9 міст України (Львів, Київ, Трускавець, Тернопіль, Мукачеве, Біла Церква, Вінниця, Полтава, Херсон).
Зокрема, це килими, панно, орнаментальні та сюжетні гобелени таких майстрів як Михайло Білас, Єлизавета Фащенко, Марта Токар, Стефанія Шабатура, Оксана Риботицька, Софія Бурак, Тетяна Губрій, Леся Довженко, Оксана Гірняк,, Наталія Борисенко, Лариса Бровді, Ірина Винницька, Наталія Папірна, Андрій Шнайдер, Олексій Валько, Ірина Шостак, О.Курдибаха, О. Федоренко, І.Кремінський, Ю.Самойленко. Роботи виконані у різних техніках (килим, гобелен, батик, вишивка), різного стилю, колориту, розміру.
Куратор виставки, провідний охоронець музейного фонду «Народна тканина» Галина Виноградська розповіла, що осердям виставки є 5 ключових експонатів: три портрети Тараса Шевченка (тематичні килим і панно зі збірки Музею НТШ (1910-1930 pp.) і колективна робота студентів ЛДКДУМ ім. І.Труша (ЛУПМ у 1950 р.), та дві сюжетні композиції за його віршами («Шевченкіана» М.Біласа та «На панщині пшеницю жала» Є.Фащенко (1960-ті pоки). Вони ілюструють лінію еволюції бачення митцями образу Т.Шевченка від народного наївного портрета митця до художніх інтерпретацій його поезій у п’яти епохальних для новітньої історії України часових відтинках XX століття: 1914, 1939, 1950, 1965-1966 pp.
Структура виставки підпорядкована тематичному принципу, який відображає основні теми поетичного доробку Тараса Шевченка, його «Кобзаря».
Усі експонати об’єднано у 6 умовних груп: 1. Шевченкіана – описані вище портрети Т.Шевченка та інтерпретації його творів в обрамленні орнаментальних гобеленів М.Токар. Причому портретна лінія змонтована таким чином, щоб створити присутність Т.Шевченка у кожному експозиційному залі виставки. 2. Козацтво – Т.Губрій «Пейзаж з птахом», Л.Довженко «Світлі образи. Маруся Чурай», О.Гірняк «Козацька Покрова». 3. Біблійна тематика – С.Бурак «Голгофа», О.Федоренко «Небо мрій». 4. Материнство і дитинство М.Білас «Колискова», «Перламутровий», «Півні»; С.Шабатура («Павичі), «Птахи і баранці».5. Лірика, кохання – Н.Папірна «Настрій», І.Винницька «Ой під калиною», Н.Борисенко «Пісня» (триптих), Л.Бровді «Свято», О.Валько «Гуцульське весілля», О.Риботицька «Коломийка». 6. Фольклорно-етнографічні календарні мотиви у творах «Кобзаря» А.Шнайдер «Коляда», 0.Риботицька «Засіяна земля», М.Токар (орнаментальний), І.Шостак «Подільський орнамент», І. Кремінський «Дитинство», Ю.Самойленко «Сонячний промінь», М.Білас «Два кольори», О.Курдибаха «Святковий».
До кожної тематичної групи, а в окремих випадках і до конкретних творів, підібрано відповідні вербальні ілюстрації з поезій «Кобзаря». Важливими смисловими акцентами є цитати «Реве та стогне Дніпр широкий…» та «… у раю неначе над Дніпром широким…» з творів «Причинна»(1837) та «Чи не покинуть нам, небого»(1861), які є своєрідними «альфою і омегою», початком і кінцем поетичного світу «Кобзаря»: першими починається мандрівка «Кобзарем» – останніми ця мандрівка завершується.
Виставка буде експонуватися впродовж місяця. Однак варто поспішити, оскільки у зв”язку з роботами по реконструкції залів, у лютому-березні музей приймає відвідувачів у четвер, п”ятницю, суботу і неділю, з 11.00 до 17.00, а в понеділок, вівторок і середу – відвідувачів не приймає.
Ористарх БАНДРУК
